Американская первенство: в чем секрет мирового гиганта

Упродовж одного століття Америка трансформувалась і самостійно, і під впливом міжнародних динамічних сил: з країни, відносно ізольованої в Західній півкулі, – до сили безпрецедентного всесвітнього розмаху та багатства. Разом з 24 каналом, можна ознайомитись з уривком з книжки відомого американського політолога Збіґнєва Бжезінського – "Велика Шахівниця".

Читайте також: Світові метрополії, які збідніли та втратили своє значення. Частина перша

У здійсненні американської глобальної першості слід зважати на той факт, що політична географія залишається вирішальним аргументом у міжнародних справах. За переказами, Наполеон одного разу сказав, що знати географію країни означає знати її зовнішню політику. Проте наше розуміння важливості політичної географії треба адаптувати до нових реалій влади. В історії міжнародних справ осердям політичного конфлікту ставав переважно територіальний контроль. Чи то національне самовдоволення від загарбання більшої території, чи то відчуття національної втрати через занапащення "священної" землі завжди були причинами більшості кривавих воєн, що велися з часу зродження націоналізму. Без перебільшення можна сказати, що територіальний імператив був основним імпульсом, який провокував агресивну поведінку національних держав. Крім того, імперії будувалися на прагненні захоплювати й утримувати життєво важливі географічні набутки, такі як Гібралтар, Суецький канал чи Сінгапур, що слугували за ключові опорні пункти в системі імперського контролю.

Найяскравіший вияв зв’язку між націоналізмом і територіальним володінням показали нацистська Німеччина та імперська Японія. Намагання побудувати"тисячолітній райх" сягнуло значно далі за мету об'єднати всіх німецькомовних людей під одним політичним дахом і мотивувалося також бажанням контролювати житниці України, а також інші слов'янські землі, чиє населення забезпечувало б імперське ядро дешевою рабською силою. Подібно до того японці перейнялись ідеєю, що безпосереднє територіальне оволодіння Маньчжурією, а пізніше багатою на нафту Голландською Ост-Індією – важливе для здійснення японського прагнення національної сили та глобального статусу.

Національні держави й далі залишаються основними одиницями світової системи. Хоча ослаблення великодержавного націоналізму та згасання ідеології зменшили емоційне наповнен ня глобальної політики (а водночас ядерна зброя стала головним чинником обмеження використання сили), протиборство за територію все ще переважає у світових справах, навіть якщо нині його форми мають більш цивілізований вияв. У цьому протиборстві географічне положення є все ще вихідним 52 пунктом визначення зовнішніх пріоритетів, а розмір національної території також залишається основним критерієм статусу і влади

Проте для більшості національних держав проблема територіального володіння останнім часом, безумовно, слабне. Якщо територіальні суперечки все ще важливі для формування закордонної політики деяких держав, то вони є радше проблемою образи з причини заборони самовизначення для етнічних побратимів, які, наприклад, позбавлені права приєднатися до"батьківщини", або ж незадоволення з причини позірно недоброго ставлення сусіда до етнічної меншини, аніж намаганням зміцнити національний статус через територіальне розширення.

Цікаво: Світові метрополії, які збідніли та втратили своє значення. Частина друга

Національні еліти дедалі більше визнають, що інші чинники, крім території, є вирішальними у визначенні міжнародного статусу держави або ж рівня її міжнародного впливу. Господарська заповзятливість і введення технологічних новинок як її наслідок також можуть стати основними критеріями сили. Японія – найкращий приклад. Однак географічне положення все ще має тенденцію визначати безпосередні переваги держави – і що більші її військова, економічна й політична сили, то більшим є радіус життєвих геополітичних інтересів, впливу й участі цієї держави поза безпосередніми сусідами.