Антигерой нашого часу – Андерс Брейвік

Норвегію називають країною, в якій ніколи нічого не стається. Але можна поправитися – не ставалося до 22 липня 2011 року. Ця п’ятниця увійшла в історію північної країни як чорний день календаря. Одна людина – Андерс Берінг Брейвік – за кілька годин забрав життя більше дев’яти десятків своїх співгромадян.

Про Брейвіка наразі відомо небагато. Але це наразі. За кілька тижнів його детальну біографію будуть студіювати усі – від поліцейських експертів до професорів психології, які намагатимуться з’ясувати, що робилося в голові Брейвіка, коли він холоднокровно розстрілював підлітків в таборі на острові Утоя чи збирав бомбу, яка рознесла половину урядового кварталу в Осло.

Більше того, я переконаний, що Брейвік скоро стане брендом – таким собі Карлосом Раміресом Санчесом чи Че Геварою. Його, звісно що, посадять, але смертна кара йому не світить – хоча, погодьтеся, 21 рік у в’язниці за 91 життя – доволі дивний термін, якщо не сказати більше.

До слова, доволі непогано виходить. Брейвік вбив 91 людину, за це йому дадуть 21 рік позбавлення волі. 21 множимо на 12 і ділимо на 91 – тобто за одне загублене людське життя вбивця відсидить ледь більше 2 з половиною місяців! Норвезька система правосуддя ну просто найгуманніша в світі, чи не так?

Зараз Брейвіку 32 роки. Умови в норвезьких тюрмах, подейкують, нагадують санаторій – індивідуальні камери з телевізором, Інтернетом, в’язні мають можливість відвідувати тренажерний зал і т.д. За 21 рік, які Брейвік проведе за гратами, він встигне написати книжку (одну - точно).

Окрім цього, в найближчі роки і навіть місяці з’являться численні твори про нього. Також про Брейвіка точно знімуть фільм – ну як таке діло без екранізації залишити! І паралельно з усім цим Брейвіку на рахунок капатимуть проценти від екранізацій, книжок і всієї іншої народної творчості.

Тобто у 53, коли вбивця вийде на волю, він буде цілком забезпеченою нестарою людиною. Можливо, він знов оселиться на своїй фермі, буде читати улюблених Черчілля і Канта, постити на своєму персональному сайті розповіді про важке життя за гратами. А через кілька років, коли нагляд поліції за ним ослабне, Брейвік накупить улюбленої амонієвої селітри, зробить ще одну бомбу і підірве ненормальних норвезьких лібералів, які дозволили йому жити і топтати цю грішну землю.

Але зараз відомо одне – Андерс Берінг Брейвік вже став іконою для усіх терористів-одинаків, особливо ультраправого спрямування. І я не сумніваюся, що повторити його подвиг спробує не одна людина. Особливо в країнах, де немає смертної кари.

Може, все ж варто відновити її в Україні?