Чим важливі протести у Білорусі та Росії для України

Аби не висувати конспірологічні версії та кружляти навколо різних теорій, зосередимось на фактах, які можуть дати відповідь на питання важливості протестів у Мінську та Росії для України.

Отже, перший факт – це синхронність таких протестів. Якщо у Білорусі 25 березня традиційно відзначається День Волі, то у Росії дещо інша ситуація. Так, спочатку був фільм Навального про корупцію Дмитра Мєдвєдєва, що й став поштовхом до заклику взяти участь у акціях проти корупції російських чиновників. З огляду на це, виникає питання: чи не спеціально були організовані російські акції таким чином, аби пройти в одні й ті ж самі дні, що і протести в Мінську? Якщо це так, то або вони були організовані самою російською владою, або ж Навальний хотів продемонструвати, що не тільки одна Росія встає проти корупції та свавілля автократичних лідерів.

Факт другий. Російська та білоруська влада використовувала одні й ті ж самі методи зачистки та розгону акцій. Силовики не цуралися затримувати ані жінок, ані людей похилого віку. Все відбувалося досить швидко та професійно, жорстко і без жодного натяку на права людини та демократію. Тобто, і Путін, і Лукашенко чітко намагалися показати, що в їхніх країнах не пройде український сценарій. А той, хто виступає проти влади – однозначний ворог, якому місце тільки у в'язниці.

Факт третій. З високою ймовірністю дані акції протесту не будуть мати стихійного продовження. Силовики виконали свою головну роль – люди бояться не так за себе, як за своїх близьких та рідних. Тому наразі говорити про початок революції у Білорусі та Росії занадто рано.

Факт четвертий. Олександр Лукашенко поставив себе у патову ситуацію. З однієї сторони нещодавно відкритий для нього Захід не схвалить такі дії білоруського президента. З іншого боку, активність опозиції та її наміри й надалі продовжувати протести можуть бути використані Росією як привід для вводу військ на територію Білорусі з метою захисту сусідньої держави та російськомовного населення. Тобто, так, як це було три роки тому в Україні. Якщо так станеться, для України зростатимуть ризики російського вторгнення ще й з території Білорусі.

Факт п'ятий. Навальний, чомусь, на роль головного корупціонера в Росії обрав не Путіна, не Шойгу, не Сєчіна, а Мєдвєдєва. Це дозволяє говорити про замовний характер таких акцій, адже усі біди в Росії йдуть не від прем'єр-міністра, який навіть будучи президентом РФ не мав права вирішального голосу. Отже, або відбувається міжкланова боротьба в оточені Путіна, або влада руками того самого Навального намагається випустити протестний пар та спрямувати його у "правильне русло".

Україна має зробити ряд висновків з таких акцій протестів

Перш за все ми маємо усвідомити, що ані білоруси, ні росіяни наразі не спроможні на те, що зробили ми – українці, під час Революції Гідності. Вони інші ментально та культурно і залишаються частиною радянської імперії. Ми ж вже крокуємо у напрямку громадянського суспільства, а це – одна з важливих ознак демократії.

По-друге, чим небезпечнішою буде ситуація всередині Білорусі та Росії, тим вищим буде ризик введення надзвичайного стану в цих країнах. Крім того, можна говорити і про те, що Путін буде штучно загострювати ситуацію на Донбасі, аби перекинути увагу росіян на події в Україні.

Таким чином, не варто сподіватися, що прості росіяни та білоруси зроблять за нас нашу ж справу. Тим паче, що більшість з них, все ж таки, дотримуються тієї думки, що "Крим наш". Саме це і потрібно знати, коли нам намагаються нав'язати думку про добрих росіян і поганого Путіна.

Крім того, українцям варто менше розпилювати свою увагу та сили на події у сусідніх країнах. Адже у нас самих проблем не менше. Так, краще зосередитись на вибухах боєприпасів у Балаклеї, на ситуації в зоні АТО, на позиції МВФ щодо надання чергового траншу. Потрібно зрозуміти, що одними своїми бажаннями та гіпотезами нам не змінити внутрішню ситуацію в Росії. Треба працювати на результат всередині України і це дасть набагато більше дивідендів, аніж розмови про події в РФ та Білорусі.

Читайте також: Я дрібна сошка, але і зародок соціуму, – "старшокласники" про мітинги в Росії