Державна політика поводження з відходами: що заважає позбутися сміття?

Поводження з відходами – поняття комплексне. Воно об'єднує цілу низку певних дій:

• запобігання утворенню відходів;
• їхнє збирання, перевезення, сортування, зберігання, оброблення, перероблення, утилізацію, видалення, знешкодження і захоронення;
• контроль за цими операціями та нагляд за місцями видалення.

Читайте також: Дніпро перетворюється на "київське болото": невтішний прогноз від спеціалістів

Саме це визначення ми бачимо у Законі "Про відходи".

Ще у 2012 році до закону внесли зміни, які визначили перелік заходів щодо обмеження та запобігання негативному впливу відходів.

З 1 січня 2018 року в Україні забороняється захоронення неперероблених (необроблених) побутових відходів. Це повинно запобігти негативному впливу відходів на довкілля та здоров'я людини. Роздільний збір корисних компонентів цих відходів належить до повноважень місцевих держадміністрацій у сфері поводження з відходами та органів місцевого самоврядування.

Один з основних напрямів державної політики у цій сфері – створення умов для роздільного збору побутових відходів. Ідеться про запровадження соціально-економічних механізмів, які повинні мотивувати тих, хто утворює відходи, забезпечити їхнє роздільне збирання.

Насправді ж, як бачимо, держава протягом майже 6 років не справилася з цим завданням. І це може призвести до екологічної катастрофи. Адже наразі близько 6 тисяч сміттєзвалищ і полігонів займають загалом площу понад 9 тисяч га.

Давайте подивимося на динаміку утворення відходів за роками (дані Держстату).

Не зважаючи на те, що кількість утворених відходів зменшується, небезпека для довкілля на полігонах та звалищах залишається доволі високою.

Слід зауважити, що зобов'язання щодо сортування відходів зараз не виконують ані громадяни, ані суб’єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами. Теоретично керівників полігонів потрібно притягнути до відповідальності за невиконання Закону в частині захоронення неперероблених (необроблених) побутових відходів.

Читайте також: Французька компанія хоче переробляти українське сміття для генерації енергії

Зважаючи на це, керівники центральних органів виконавчої влади, які займаються цим питанням, а також Прем’єр-міністр мають бути стурбовані існуючою ситуацією. Поводження з відходами – це питання не лише екологічної загрози, а й створення умов для законної роботи керівників полігонів. Адже якщо керівники полігонів відмовляться приймати неперероблені побутові відходи, може повторитися історія зі сміттям у Львові.

Але давайте повернемося до нормативних актів. Роздільний збір сміття здійснюють його власники згідно методики роздільного збирання побутових відходів, а також суб'єкти господарювання, які в установленому порядку визначені виконавцями послуг на вивезення побутових відходів на певній території.

Зараз важливо створити інтегровану систему поводження з відходами. Вона повинна здійснюватися на засадах міжмуніципального співробітництва. А це передбачає об'єднання зусиль органів місцевого самоврядування для створення належної системи об'єктів поводження зі сміттям: сміттєперевантажувальних станцій, сміттєсортувальних ліній, сміттєпереробних заводів, об’єктів з оброблення, перероблення і видалення відходів, регіональних полігонів тощо. Звісно, при цьому слід враховувати принципи значної економії та географічної доцільності.

Як повідомляють у Мінрегіоні, у 2017 році в Україні роздільний збір твердих побутових відходів (ТПВ) здійснювали у 822 населених пунктах, а це на 247 населених пунктів більше, ніж у 2016 році.

Читайте також: Екологічні проблеми України: нові штрафи ситуацію не врятують

Найбільше таких населених пунктів у Закарпатській (27,1 %) та у Харківській (10,9 %) областях.

Закон України "Про житлово-комунальні послуги" (який вступить у дію 10 червня 2018) передбачає наступне: при встановленні тарифу на послугу з поводження з побутовими відходами не враховується вартість операцій з поводження з роздільно зібраними (відсортованими) корисними компонентами цих відходів.

Це означає, що українцям буде економічно вигідніше сортувати сміття.

На думку представників Мінрегіону, таким чином буде запроваджено стимулюючий механізм залучення населення до збирання і заготівлі окремих видів відходів як вторинної сировини

Проте з даних, які наводить Мінрегіон, ми бачимо, що частка населених пунктів, у яких впроваджено роздільний збір сміття, є досить низькою, зважаючи на те, що з 2018 року законом вводиться обов'язкове сортування відходів.

Такий стан справ у сфері поводження з твердими побутовими відходами – це демонстрація відсутності політичної волі та єдиного рішення серед членів Уряду (керівників органів виконавчої влади), які відповідальні за формування та реалізацію державної політики.

Один із важелів впливу на існуючий стан справ – громадський контроль за тим, як влада виконує свої передвиборні обіцянки, задекларовані цілі реформ, положення законів, та найголовніше – яким чином захищає нас, громадян, від потенційної екологічної катастрофи.

Автор: Юлія Чеберяк, експерт Реанімаційного Пакету Реформ, аналітик житлово-комунальних та енергетичних програм громадянської мережі "Опора".

Читайте також: Забруднювачі води повинні йти під суд