Двомовність: одних обікрали, інших – ошукали

Усім, хто мислить більш менш раціонально, давно відомі методи, якими послуговується чинна влада для того, щоб втриматися на плаву. Провокації і демагогія – ось найкращі засоби переведення стрілок з реальних проблем в площину, зручну для окозамилювачів. Коли ж стало зрозуміло, що й це не врятує від провалу на наступних парламентських виборах, регіонали вийняли з рукава безпрограшну карту – тему двомовності. Браво, маестро!

Сказати, що проблеми «русского языка» в Україні надумані і висмоктані з пальця – не сказати нічого. Друкований та телевізійний продукт, виготовлений на мові північної сусідки, в кілька разів перевищує за обсягом україномовний. Шкіл із російською мовою навчання – хоч греблю гати. Навіть в Західній Україні школяр, при потребі, може навчатися в російськомовному середовищі. Натомість в Росії, та що там в Росії, - навіть на Донбасі чи в Криму таких привілеїв для прихильника «солов’їної» просто не існує. То яку мову переслідують насправді?

Адекватним російськомовним українцям отой статус «регіональної» - до одного місця. Маю знайомих журналістів із Києва, Одеси та Кривого Рогу. Вони ні разу не поскаржилися, що їх мовні права обмежуть. Навпаки, ці люди активно вивчають ще й державну мову. Тому можна зробити наступний висновок: законопроект ПР до вподоби чималій російській діаспорі, що природно, а також невибагливим прошаркам населення Сходу та Півдня, яких хлібом не годуй – дай-но тільки можливість позловтішатися над рештою України, мовляв, так вам, «бендерам», і треба.

Без сумніву, після вчорашнього ідеологічного кроку рейтинг партії влади підстрибне на добрячий десяток відсотків. Не потрібно бути політологом, аби це розуміти. Проте зрозуміло й інше: справжніми жертвами «регіоналів» стануть ті, хто їм зараз жваво аплодує. Цих людей вчергове ввели в оману. Забувши про злидні, в яких доводиться жити, вони знову зі святим благоговінням поставлять «пташку» там, де не слід. А потім вкотре нарікатимуть на бідність. Зачароване коло.

Натомість українські українці, якщо дозволите так висловитися, отримали вчора відкритий, неприхований удар під дих. Спасибі за те, що хоча б ніхто за носа не водить. Тій жменьці патріотів, які вчора вийшли на вулиці Києва, щоб захистити «солов’їну» від брудних лап, за допомогою грубої сили бовдурів із кийками чітко дали зрозуміти – синьо-жовті барви вже не в пошані.

Що буде наступним проектом «реформ»? Прапор? Гімн? Валюта? Релігія? В антиукраїнської влади залишається ще багато реальних важелів для накрутки власного рейтингу.

п.с. У свою чергу опозиція повністю провалила бій за мову. Але це тема для окремої розмови.