Goldman Sachs як справа державного значення

Комісія з цінних паперів та бірж Сполучених Штатів (The United States Securities and Exchange Commission (SEC)) подала в суд на банк, звинувативши його у обмані клієнтів та провокуванні обвалу на ринку нерухомості США.

В чому ж полягає вина банкірів? Goldman Sachs реалізував непогано обдуману аферу. Банк активно продавав фінінструменти з загадковою назвою ABACUS. При цьому «забував» повідомляти клієнтів, що забезпечення за цими борговими паперами м’ягко кажучи не зовсім надійні. Коли криза на ринку нерухомості США стала вже очевидною для фахівців (це приблизно був початок 2007 р.), Goldman не втрачаючи на можливості востаннє заробити на свому «смітті», вирышив організувати масштабну гру на пониження. Разом з фондом Paulson & Company (відомого американського інвестора Джона Полсона), банк активно продавав ABACUS, що ще більше знецінювало вартість цих паперів.

Загалом, все це має вигляд класичної схема фінансового шахрайства. SEC ще й знайшла переписку одного з активних учасників створення ABACUS Фабріса Турре з друзями. В листах лондонський менеджер Goldman зізнавався, що створює «демона» на ринку і хвалився, що лише Goldman Sachs при цьому зможе вийти сухим із води. Він ле лише вийшов сухим, але й непогано на цьому заробив. Регулятори ламають голову щоб підрахувати прибутки Goldman Sachs від темних операцій.

Але чи лише один Goldman заробляв на збитках клієнтів, а решта Уолл-Стріт працювала кришталево чисто? Виникають цілком закономірні питання: кому вся ця справа потрібна, чому саме Goldman Sachs і чому саме зараз? Невже ж якщо покопатись в діяльності інших інвестиційних банків не вдасться виявити серйозні порушення?

Тут, мабуть, потрібно трохи відійти від справи фінансів і зануритись в справи політичні. Ситуація у владі США виглядає не дуже приємною для самої влади. Країна стала епіцентром фінансової кризи, а порушників так і не покарано. Президент Барак Обама неодноразово обіцяв розібратись з винними і провести цілу низку реформ фінансового сектора. В результаті більше року президентства не принесли вагомих результатів.

Ускладнюється ситуація станом економіки самої держави. Зовнішні борги, дефіцит бюджету, недофінансування соціальних програм після кризи лише зростають. Пересічні американці невдоволені тим, що сотні мільярдів доларів з казни витрачаються на допомогу великим компаніям приватного сектору, більшість з них фінансові організації. А саме на них покладають вину за спричинення кризи.

І тут на горизонті з’являється Goldman Sachs з своїми «темними» справами. Для влади життєво важливо зачепитись за цю справу, довести її до кінця, зробити її показовою, і, звісно, хоч трішки заспокоїти свій електорат. На тлі розслідування в Goldman Sachs, Барак Обама намагається нашвидкуруч провести реформи фінсектора через Конгрес. Плани грандіозні: «Фінансові акули Уолл-Стріт перестануть наживатись на пересічних американцях». Збільшення повноважень міністерства фінансів, фінансових регуляторів і жорсткі обмеження для банків, інвестфондів. Нічого вам це не нагадує? Можливо, для когось така справедливість від Президента – це та норма, якої так не вистарчало США, однак, республіканці розгледіли в ініціативах Обами соціалізм і провалили голосування. Для держави з розвиненим капіталізмом, ринковими відносинами слово «соціалізм» просто неприпустиме, воно сприймається ледь не як нецензурщина.

Як розвиватиметься справа по відношенню до Goldman Sachs передбачити важко, фінансові кола завжди мали сильних лобістів у різних гілках влади. Це не корупція, просто є люди, які до останнього будуть відстоювати інтереси Уолл-Стріт. Зламати систему, яку розробляли не одне десятиліття, за рік неможливо. Але дати зрозуміти фінансовим акулам, що вони не всесильні цілком можливо.