Скандальные Харьковские соглашения: СБУ может прийти к Ахметову из-за государственной измены

Одразу після приходу до влади президента Януковича, Кремль почав тиснути на керівництво України. Мовиться про продовження дії угоди про перебування російського чорноморського флоту в Криму ще на 25 років – до 2042.

К теме Данилов рассказал, как экс-депутатов могут наказать за Харьковские соглашения

В обмін на це Кремль обіцяв надавати Україні знижку на газ у 100 доларів за тисячу кубів. Тодішня українська влада особливо не сперечалася, хоча зміст цих угод фактично був великим кроком до захоплення росіянами Кримського півострову.

Втім підписані президентами Януковичем та Медведєвим угоди у Харкові мала ще тоді підтримати Верховна Рада. Там знайшлося 236 депутатів, які проголосували за цю ганебну здачу українських національних інтересів, і зробили крок назустріч російському вторгненню.

Нардепів, які голосували за Харківські угоди, можуть звинуватити у державній зраді

Тепер, за рішення РНБО, СБУ має перевірити всіх нардепів, які голосували за ратифікацію Харківських угод. Відтак вони можуть бути звинувачені в державній зраді.

Список тих, хто може стати фігурантом такого розслідування, справді цікавий. Відкинемо звідти таких відвертих проросійських ставлеників, як колишній регіонал Олег Царьов або комуніст Петро Симоненко.

Нардепи, які голосували за Харківські угоди / Інфографіка 24 каналу

Не будемо зважати на тих колишніх регіоналів, які пішли з політики. Розглянемо тих, чиє ім'я сьогодні на слуху, і хто, попри свою ганебну роль у підтримці Харківських угод, не втік з України й досі активно впливає на політичне чи суспільне життя.

Рінат Ахметов

Наприклад, олігарх Рінат Ахметов. На той час він був народним депутатом від "Партії регіонів" і голосував за ці угоди. Визнаємо, що Ахметов давно заслужив на перевірку СБУ ще за свої дії під час сепаратистського заколоту в Донецьку навесні 2014.

За Ахметова правоохоронці й влада бралися кілька разів, але незмінно домовлялися. За попереднього президента розслідування діяльності донецького олігарха закінчилося таємним і взаємовигідним союзом з заробляння мільярдів на українській енергетиці.

Чим закінчиться ця спроба за чинної влади – дізнаємось незабаром.

Володимир Макеєнко

Крім Ахметова, у списку потенційних державних зрадників є ще й інші цікаві імена. Наприклад, Володимир Макеєнко, який у 2010 теж був нардепом-регіоналом.

Володимир Макеєнко / Фото пресслужби Дніпровської районної державної адміністрації

Недаремно хвилювався Петро Порошенко, коли казав, що Макеєнко може потрапити під санкції. Щоправда, не за фіктивне володіння порошенківським телеканалом "Прямий", а за участь в освяченні Харківських угод, разом з понад 200 інших проросійськи налаштованих депутатів.

Читайте также Сложные отношения Порошенко и "Прямого": експрезидент спас свой телеканал

Ігор Палиця

І наступне прізвище у цьому списку – Ігор Палиця, лідер партії "За Майбутнє" і права рука Ігоря Коломойського у політиці. Він теж голосував за ці скандальні угоди – як один з небагатьох депутатів у фракції "Наша Україна – Народна Самооборона".

Простір навколо олігарха Коломойського стискається дедалі сильніше:

• з одного боку, на карті світу все менше країн, куди він може вільно в'їхати.
• з іншого боку, в Україні у нього все менше можливостей для політичного впливу.

Тож можлива СБУ перевірка його правої руки ставлять хрест і на прем'єрських амбіціях Палиці, і на реванші самого Коломойського.

Максим Луцький

Наступний колишній регіонал, який нещодавно відродився після всього скоєного, – кум скандального Дмитра Табачника, Максим Луцький. Його ім'я з'являлося в численних скандалах, пов'язаних з корупцією в освітній сфері, але це не завадило йому виграти нещодавно вибори ректора Національного авіаційного університету.

І лише те, що він потрапляє під люстрацію, не дозволило йому наразі вступити на посаду. Втім тепер, можливо, через свою роль в підтримці Харківських угод, у Луцького може з'явитися й інша причина, через яку він не сяде в крісло керівника одного з найбільших вишів столиці, а сяде на стілець для допитів в управлінні СБУ.

Володимир Литвин

Також проблеми через Харківські угоди можуть бути в іншого відомого діяча, який теж вирішив стати ректором. Мовиться про Володимира Литвина – політичного пенсіонера, який увійшов в історію української політики, як приклад небаченого пристосуванства.

Володимир Литвин / Фото LIGA.net

Литвин нещодавно заявив про своє бажання очолити Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Це обурило багатьох випускників та студентів, зважаючи на роль політика у становленні режиму Кучми та Януковича.

Але минуле може наздогнати Литвина, і замість того, щоб ходити на роботу у найбільший виш країни, він може з'являтися на допити у Службу безпеки.

Сергій Головатий

Так само рожеві мрії можуть розбитися на друзки і в судді Конституційного суду Сергія Головатого, який в часи Януковича був депутатом від "Партії регіонів" і теж підтримав Харківські угоди.

За даними джерел, сьогодні його дехто зі "Слуг народу" сватає на посаду глави Конституційного суду замість усунутого Тупицького. Але тепер на цих планах, очевидно, доведеться поставити хрест і пошукати на посаду у КСУ більш достойну кандидатуру. Якщо такі там, звісно, залишились.

Руслан Демченко

Втім у списку цих діячів немає ще одного важливого прізвища. Це – Руслан Демченко, і він не був народним депутатом, коли ухвалювалися Харківські угоди. Хоча зробив чимало для їхнього підписання.

Руслан Демченко / Фото пресслужби МЗС України

Саме Демченко у 2010 році як заступник міністра закордонних справ відповідав за підготовку тексту цих ганебних угод. Після Революції гідності він не втік до Росії, не пішов у небуття, а був призначений радником президента Порошенка, де продовжував активно втручатися в роботу МЗС.

А після приходу до влади президента Зеленського, Демченко залишився на державній службі, отримавши посаду першого заступника секретаря РНБО.

Обратите внимание Данилов отреагировал на возможную причастность своего зама Демченко к Харьковским соглашениям

То чи спробує Служба безпеки України зачепити не лише колишніх регіоналів, що зникли з політичного життя, а й чинних багатих та впливових, деякі з яких навіть визначають сьогодні цю національну безпеку, – дізнаємось незабаром.