Хто заважатиме новому очільнику Луганщини Георгію Туці?

Найперше, що буде гальмувати його просування шляхом реформ – це чиновники старого гарту, які досі обіймають ключові посади в різних держструктурах Луганської області.

Нагадаю, що, очоливши вдруге Луганську обладміністрацію у вересні 2014 року, Геннадій Москаль зазначив, що має намір замінити багатьох місцевих чиновників. Він також обіцяв пообіцяв "розпеченим залізом" випалити Партію регіонів з Луганщини. Втім, життя все розставило на свої місця, і замість запеклої боротьби пан Москаль почав поступово призначати на пости керівників департаментів та служб Луганської облдержадміністрації чиновників-регіоналів. Більшість з них багато років допомагали своїй політичній силі розвалювати та обкрадати Луганщину, тобто вони мають нести солідарну відповідальність за те, на що перетворили регіон російські зайди разом із місцевими люмпенами від політики.

Я дозволив собі скласти такі собі нотатки для нового губернатора, як привід для роздумів – з ким йому доведеться працювати, хто буде допомагати йому піднімати Луганщину з того багна, у яке її втоптали місцеві "отці"-регіонали.

Так, директором департаменту ЖКГ Луганської ОДА при Москалі став депутат облради (яка навесні 2014 року визнала українську владу нелегітимною) від Партії регіонів Олександр Голуб. Він обіймав цю посаду ще за губернаторства Володимира Пристюка, а пізніше також був призначений заступником голови ОДА.

Пенсійний фонд регіону очолив депутат облради, регіонал Євген Комчадалов (зазначу, втім, що днями він був знятий з цієї посади).

Департамент праці та соцзахисту населення досі очолює Елеонора Поліщук – член Партії регіонів і довірена особа кандидата в президенти Віктора Януковича на виборах 2010 року. Управління праці та соцзахисту вона очолює з січня 2007 року. Додам, до речі, що днями Поліщук під час відеоконференції за участю міністра соцполітики Павла Розенка заявила, що на Луганщині немає проблем з розміщенням і наданням допомоги переселенцям, тоді як всім відомо, що переважна більшість переселенців покинута напризволяще і виживає лише за рахунок волонтерських організацій або й взагалі без підтримки. В той же час Луганська область входить до трійки лідерів за кількістю зареєстрованих переселенців.

На своїй посаді лишилася і керівник департаменту освіти і науки Ірина Цимбал – регіоналка зі стажем, яка, очевидно, стане наступним кандидатом на прощання із своїм кріслом, оскільки вона не надала голові Луганської військово-цивільної адміністрації програму очищення педагогічних колективів від пропагандистів сепаратистів.

Аналогічна ситуація і з керівниками районних управлінь тих чи інших департаментів.

Додам, що багато колег вищеперелічених чиновників, з якими вони багато років працювали "на благо батьківщини" в Луганську, в даний час займають керівні посади в "ЛНР". Можна припустити, що між ними залишилися неформальні, дружні зв'язки. Чи варто говорити про небезпеку такого стану речей?

Сам Геннадій Москаль виправдовував свою кадрову політику браком кваліфікованих фахівців.

Заступником голови ЛОВЦА при Москалі був такий собі сумнозвісний на Луганщині регіонал Володимир Грицишин, який був мером Сєверодонецька протягом чоитрьох каденцій, з 1994 по 2010 рік. Він знаходиться "біля кормушки" вже 15 років, за цей час встиг перефарбуватися у всі модні політичні кольори – прогинався і перед ПР, і перед Ющенком, і перед Тимошенко, від якої дістав у нагороду годинник. Грицишин організував і керував міським осередком ПР до 2010 року. Саме він допомагав влаштувати Януковичу сумнозвісний Сєверодонецький сепаратистський з'їзд. Після того як Тимошенко почали переслідувати, Грицишин вступив до Єдиного Центру, а після – у партію Вітренко. Зараз він очолює сєверодонецьких "бойківців", тобто так званий Оппозиційний блок. За часів, коли Юрій Бойко був міністром енергетики, Грицишин очолював Сєверодонецьку ТЕЦ. Потім він перейшов до місцевого водоканалу, або "Таун Сервісу" (ця структура належить Бойко). У 2009 році ТОВ "Таун Сервіс" отримало у концесію майновий комплекс КП "Сєвєродонецькводоканал". Також представники компанії заявляли про бажання взяти в концесію водоканали Лисичанська і Рубіжного. Власником "Таун Сервісу" є ТОВ "Хімічно-промисловий альянс", яким володіє кіпрський офшор "Діренс Вентурес Лімітед" і Антон Чернецов. Засновниками "Таун Сервісу" напряму були Антон Чернецов і "ДВ Корпорейшн Лімітід", яка контролюється оточенням Юрія Бойка. До речі, поки Грицишин працював заступником Москаля, "Таун Сервісом" керувала дочка одіозного екс-мера.

Єгор Маслов був головним лікарем Сєверодонецької багатопрофільної лікарні, коли мером був Володимир Грицишин. Він є одним з кращих друзів екс-мера. При Москалі Маслов очолив обласний департамент охорони здоров'я. Громадські діячі називають його корупціонером, який лише імітує роботу управління.

Олександр Волков – колишній директор "Северодонецккоммунсервіса", який при Москалі очолив департамент комунального господарства області. Активний член Партії регіонів до 2010 року. Був довіреною особою на виборах у мери Сєверодонецька Володимира Грицишина, а також був директором Сєверодонецької ТЕЦ до Шевченка, і працював директором "Сєверодонецьктеплокомуненерго". При сепаратистах, як повідомляють громадяни, за його наказом на блокпости працівники возили техніку і бензин.

Юрій Головко, екс-голова місцевого осередку ПР, при Грицишині очолював комунальне підприємство "Сєверодонецьккомуненерго" (міські котельні). Зараз він очолює сєверодонецький "Укртрансгаз".

Один із заступників Грицишина на посту мера Олександр Ольшанський, якого називають другом Волкова, – член ПР до 2010 року.

Це лише дещиця, маленький уривок із списку людей, які зараз знаходяться при владі, хоча мали б разом із своїми босами нести покарання за те, що третина Луганщини зараз лежить у руїнах. Сподіваюся, що новому губернаторові ці нотатки придадуться у справі очищення влади і становлення дійсно нового, законного керівництва нашим багатостраждальним регіоном.

Читайте також: Георгій Тука – людина, яка розірвала шаблон