Кінець світу таки буде в 2012 році. Вже почалось

Ні, справді, це початок. Початок кінця світу. Цей логотип (УВАГА!!!) зустрічатиме іноземних гостей, які приїжджатимуть в Україну на футбольне свято. Це, як меседж такий: «Привіт, ви в Україні!»

Я не знаю, скільки конфіскованого на кордоні ЛСД, марихуани, підробленого спирту потрібно було вжити, щоб видати ЦЕ. Я не знаю, на обліку яких психіатричних лікарень потрібно перебувати, щоб створити ЦЕ.

Ні, я не розумію. Ні, це справді знущання з українців. Табачник — святе уособлення українського патріота у порівнянні з ЦИМ. Ні-ні-ні. Це просто сон. Мені сниться. Ні, цього не може бути.

Воно десь витало в повітрі. Вінок Януковича, Уві-уві-уві і решта ляпів — це артпідготовка. Це от психіку українців готували. І видали! Це як в анекдоті про гуцула і москаля, знаєте? Ну там, де він записку мав. Ну і в кінці так: «Дідько, так і знав».

Ні, я розумію, прикордонники щодня дивляться на купу китайських бракованих іграшок. У них взагалі робота нервова. Але, як можна? Справді. Я не розумію, якої форми мають бути звивини у мозку автора ЦЬОГО.

Безпека, хай їй грець, швидкість, щоб її качка копнула, культура, трясця, комфорт

Це, підкреслюю, офіційний логотип. Цей психоделічний м’яч з червоним носом і єхидною червоною посмішкою. Ця сфера у береті. Цей невимовний витвір. Це — офіційний логотип.

Десь у закутках прикордонних ізоляторів бідний-нещасний затриманий мігрант з Середньої Азії сидів і малював. Згадуючи екзотичних комах і екзотичні наркотики і екзотичний ефект від наркотиків. Всі-всі свої галюцінації згадуючи, малював. Ні. Не так. Не малював. Сидів і ТВОРИВ!!! Так, висунувши кінчик язика, акуратно виводив лінії ЦЬОГО.

О, ні. Кінець світу таки поруч.