Кому квіти і тортики, а кому: "Нарушаєм!"

Це було минулого року 5 березня у п’ятницю – якраз перед вихідними до Міжнародного жіночого дня. З почуттям виконаного обов’язку я їхала з роботи додому на своїй «малишці» (так ніжно я називаю машину). На світлофорі стала між двома машинами: одна з них повертала праворуч, інша – ліворуч, а мені – прямо. Зелене світло, проїхала перехрестя і тут зненацька – смугастий жезл! О, а ми якраз робили сюжет про те, як даішники роздають жінкам тортики! Зараз і мені дадуть – втішилась як дитина.

Зупинила авто, підходить інспектор: «Доброго дня, сержант Петренко (прізвище і звання змінено), чому нарушаєм?». Мені аж мову відняло: «А що я порушила?» - питаю, щиро здивувавшись. Виявляється, не з тієї смуги я поїхала прямо. За логікою інспектора, мені треба було стати за тією машиною, що повертала ліворуч, почекати поки вона поверне, а тоді вже їхати прямо. Мовляв, там знак є, що можна їхати прямо тільки з лівої смуги і смуг там не три, а дві.

Що тут скажеш… Смуг там дійсно дві – на знаку, а реально – три, хоча розмітки на дорозі взагалі нема – нічого дивного, як для українських доріг. Спробувала пояснити інспектору, що не з тієї смуги могла повернути і автівка, яка стояла ліворуч. Не переконала. Почала «стоить глазки», мовляв, сьогодні бачила сюжет, як ваші колеги тортики жінкам роздають, а ви мене хочете оштрафувати. У відповідь даішник:
-Та де, пані, 8 березня аж у понеділок буде. Давайте я вам якийсь маленький штраф напишу
- Е ні - кажу – Якщо вже будете щось писати, дзвоню до чоловіка
- А хто ваш чоловік?
- Адвокат.
- Тут чоловік адвокат – гукнув даішник своєму колезі, той щось йому відповів, далі інспектор до мене:
- Ну то вам чоловік і так скасує той штраф у суді
Сперечатися з ними в мене вже не було сил. Не вплинув на інспектора навіть мій 7-місячний вагітний живіт, який красномовно впирався у кермо.
- Пишіть – сказала я, набираючи на мобільному чоловіка.

Інспектор заповнював протокол хвилин 5, потім дав його мені. І я взялася писати пояснення, яке мені телефоном диктував чоловік-юрист. Це зайняло трохи часу, бо писати було не зручно – в одні руці телефон, в іншій ручка, ліктем підтримувала протокол, щоб не з’їжджав. Через 15 хвилин моєї писанини інспектор почав нервувати. Мовляв, що ви там так довго, я за той час, що ви тут пишете вже п’ятьох міг зупинити. Але я не здавалась, дописала все, що треба, віддала протокол, побажали один одному щасливої дороги і на тому розійшлись.

Протокол той ми з чоловіком дійсно оскаржили у суді. Тож штраф я не платила. До речі, це був перший мій штраф за порушення ПДР. Але ж якось все одно невесело: хотіла тортика і квітів, а отримала штраф практично на рівному місці. А через деякий час той знак, через який мене оштрафували, взагалі зняли. І тепер інспектори ДАІ на тому перехресті вже не водяться.