Мілан. Кінець синьо-чорної ери
Derby della Madonnina – 157
В яку країну не прийшов, завжди свою рідню знайшов. Допис про міланське дербі хочеться розпочати саме з цього циганського прислів’я. Я не знаю, чи справді є циганське коріння в Златана Ібрагімовіча. Втім, дивлячись на його кар’єру, навіть трохи хочеться, щоби воно було. Тоді все якось стає на свої місця. Сам футболіст нещодавно так написав про себе:
«Я – це північ, південь, захід і схід. Я – Златан Ібрагімовіч.
Я – Північ. Тому, що народився в Мальме і хочу, щоби мене вважали шведом. Я дуже прив’язаний до свого рідного міста, де живуть мої справжні друзі.
Я – Південь. Тому, що в мене палка вдача. Я люблю сильні емоції, мені подобається грати на стадіонах, де всі вболівальники проти мене. Я не відчуваю страху.
Я – Захід. Бо люблю Сполучені Штати, мені подобається відпочивати там із сім’єю. Мені до смаку англійська, як універсальна мова спілкування.
Я – Схід. Тому, що там коріння моєї сім’ї – батька-боснійця та матері-хорватки. Мені й досі подобається розмовляти на їхніх рідних мовах.»
Глобаліст та інтернаціоналіст? Цим у ХХІ столітті важко здивувати? Міняє команди? Тим паче нічого дивного! Та й трансфери Ібри після «Мальме» – лише з гранду в гранд. Але от форвардові вже тридцятий рік і невдовзі доведеться завершити кар’єру. Його футбольний шлях прекрасний, знаменитий, вартий, аби йому заздрили. Великі клуби і грандіозне море титулів. Всі визнають, що Ібрагімовіч супергравець. Але хто, в якому місті на заході, сході, півночі чи півдні згадає Златана добрим словом, коли той повісить бутси на цвяшок?
Вболівальники «Мальме»? Там він грав ще зовсім юним, практично дитиною. Вболівальники «Аякса»? «Амстердам Арена» стала трампліном у стількох кар’єрах футболістів, що прізвище шведа балканського походження серед сотень «помаранчів» ніхто навіть не згадає. Вболівальники «Ювентуса»? Ібра покинув команду в найважчий для неї момент, поїхавши за новими титулами до Nerazzurrі. Вболівальники «Інтера»? Ага, особливо після вчорашнього матчу… Вболівальники «Барселони»? Це жарт? Чим є Златан для блауграни? Лише автором 16-ти голів. Вболівальники «Мілана»? Не хочу забігати наперед, але є чимало сумнівів, що Curva Sud обожнюватиме Ібрагімовіча. Вболівальники збірної Швеції? А що надзвичайного зробив цей форвард для національної команди. Хлопці зі збірної зразка початку 90-их запам’яталися куди більше. Не кажучи вже про ЧС-1958.
Так, він усе одно є і залишиться великим. Бо встигає всюди. «Ювентус», «Інтер», «Барселона» - всі ці команди, були на вершині саме тоді, коли в них грав Златан. Тепер він у Мілані і (о, диво!) Rossoneri на першому місці. Більше того – гол із пенальті, що його забив Ібрагімовіч у ворота «Інтернаціонале» став двохсотим голом «Мілана» в історії Derby della Madonnina. І тут він устиг записати своє ім’я в історію – величезними золотими літерами! Втім любити його все одно не будуть… «…мені подобається грати на стадіонах, де всі вболівальники проти мене». Він не шукає і ніколи не шукав на полі позитиву. На полі йому помагає грати не підтримка, а ненависть. Не насвистуйте Златана, якщо не хочете його гніву. Краще вже йому аплодуйте…
Часто ловив себе на тому, що співчуваю захисникам, які грають проти Ібрагімовіча. «Нещасний», «бідолашний» – такі слова виринають самі собою. Та тільки не цього разу. Бо який, у біса, Матерацці – бідолашний? Марко – звір. Проте цього разу він натрапив на ще грізнішого хижака. Колись вони були друзями. Потім ворогами. Зараз, кажуть, ні одне, ні інше – просто конкуренти, довкола протистояння яких точиться дербі. Хоча яке це протистояння? Марко міг протиставити одному з найкращих форвардів планети міцний, мов криця, характер. Я не хочу сказати, що це мало. Просто цього разу не вистачило. Коли в одному із зіткнень Златан завдав Матерацці травми і той мусів покинути поле, стало зрозуміло, що «Інтер» матч не врятує. Навіть попри чисельну більшість. Марко нейтралізували його ж зброєю. Фіаско.
І на завершення трохи позловтішаюся. Так тобі й треба, Рафо! Тренер, який не бачить футболу очима вболівальників, не заслуговує перемог. У Ліверпулі Бенітес наголошував, що йому начхати на дербі проти «Евертона». Подумати тільки – він, іспанський заробітчанин, стверджує, що протистояння, що почалося ще в ХІХ столітті неважливе! Тренер пішов далі – плював на титули чемпіонів Англії задля успіхів на євроарені. Стратегія, до якої не гріх вдатися в «Тенеріфе» чи «Валенсії», але в одному з найвеличніших клубів в історії??? Тепер сеньйор Рафаель на Апенінах. І перше дербі під його орудою програне. Можливо й протистояння з «Міланом» для Бенітеса – «лише чергова гра за три очки»? Якщо так, то невдовзі наставнику доведеться шукати роботу. Хто не є найкращим в Мілані – не може володіти Італією. «Мілан», тим часом, очолює турнірну таблицю Серії А.