Переважно працюють ворожі снайпери. Причому в них відбулась ротація – ця зміна стріляє з інших орієнтирів, в інший час. Приблизно в один і той самий час починають стріляти, і в одне місце. З чим це пов'язано, невідомо.
Важливо: Обстріли на Донбасі не стихають: є поранений український військовий
"Десь о пів на п'яту вечора щодня. Щойно ми змінилися, тижнів півтора-два був щоранку 25-й ВОГ. Восьма тридцять, одне й те саме місце, з одного орієнтира. Типу "я тут є". Можна було годинник звіряти. Може, він такий "клац" – кинув, завтра теж "клац" – кинув, до дембеля ближче, замість зарубок, щоб дірки не колоти в календарі", – сміється Алмаз.
До війни він жив у Слов'янську. "У травні 2014 виїхав із міста і сам пішов до військкомату, взяв документи і пішов служити. Якраз відгуляв день народження перед цим, пам'ятаю, тоді ще вертольоти наші літали. Офіційно я з червня 2014-го воюю у цій бригаді, тільки на різних посадах і в різних званнях. Не хочу, щоб війна пішла далі", – говорить боєць.
Він дуже добре пам'ятає початок так званої "русской весны".
Йому всього 23. Питаю, що його тримає досі тут, на передовій, уже шостий рік. "Усе написано в присязі. За цілісність та недоторканність своєї держави. Моя країна має бути цілісна і єдина, а не поділена росіянами, в яких у житті щось не вдалося", – відповідає боєць.
Він не знає, коли закінчиться війна, але впевнений, що українська армія зможе відвоювати територію, якщо буде команда наступати.
Ми всі вмотивовані, ніхто не дасть задню, хочеться не просто миру, а перемоги. Війна повинна закінчитися на нашу користь, адже не ми її починали, не ми захопили чужі території. Я готовий тут бути доти, допоки ми все не повернемо,
– говорить військовий.
А допомогти "Алмазу" та його бойовим товаришам наблизити нашу спільну перемогу кожен може тут.
Читайте також: Згорів сарай, гори і хата: як палає будинок голови "МВС ДНР" – яскраве відео