«Найкраща пропозиція»: Повірити або померти

Черговим сплеском емоцій стала і остання кіноробота автора скандальної «Малени» та «Легенди про 1900-го», котра вийшла в прокат на початку серпня — «Найкраща пропозиція».

Головний герой — підстаркуватий Вірджил Олдман (Джефрі Раш) — власник провідного аукціонного дому. Кожен день його проходить у спілкуванні з мистецтвом, здебільшого старовинним.

Із перших кадрів ми бачимо трепетну любов режисера до старовини. Адже Вірджил ніжно торкається кожної нової картини, мініатюри чи древнього приладу, акуратно гладить, принюхується, придивляється, як до живої істоти.

Олдман не любить людей, ходить в рукавичках, аби уникати будь-яких доторків до чужого тіла. Із такої нелюбові береться його неповага до оточуючих та бажання обманути. Вірджил вдало продає на своєму страшенно популярному аукціоні підробки, натомість поповнює власну колекцію оригіналами мистецьких творів.

Фільм Торнаторе — це величне зізнання в коханні світовому мистецтву, в сценах зі сховищем Вірджила камера поступово і зосереджено смакує полотна Вільяма-Адольфа Бугро, Тиціана, Альбрехта Дюрера, П’єра Огюста Ренуара, Пауля Рубенса та інших відомих митців.

Олдман не має друзів — лише спільників, не любить, навіть боїться жінок, проте в нього є колекція прекрасних жіночих портретів, і кожен він обожнює, як окрему жінку.

Одного разу до Вірджила звертається таємнича міс Клер (Сільвія Хукс), котра хоче, що б той оцінив та продав речі з її родового маєтку. Молода жінка з тривожним голосом, яка не показується Вірджилу на очі та розмовляє з ним лише через стіну, інтригує його. Вірджил не помічає, як потрапляє в залежність від цієї особи, яка теж страждає на боязнь людей і життя, адже хвора на фобію відкритого простору.

Торнаторе у своїх фільмах часто тяжить до містичного, яке, зрештою, є просто фарсом і гарною декорацією брехні.

У «Найкращій пропозиції» тебе поглинає напівзакинутий будинок, захаращений дивними старими речами, уламками магічної механічної ляльки, потайними кімнатами, що приховані в товстих пожовклих стінах.

Історія стає все моторошніша.

Вірджил ховається за монументальною скульптурою в прихожій, аби розгледіти красуню-відлюдницю, збирає по частинах давній інструмент, з якого його спільник начебто відновить древню ляльку.

«Найкраща пропозиція» Тонаторе — сама є витвором мистецтва. Колористика, смислове наповнення, історія, покрита густою павутиною, через яку не видно — де правда, а де вигадка.

Очевидно єдине — Вірджил вперше закохується. Клер, наче, всі разом взяті прекрасні полотна зі сховку, проте вона реальна та відповідає Олдману палкою взаємністю.

За ради свого першого та останнього кохання Вірджил покидає роботу на аукціоні та улюблену справу.

Адже з ним тепер живе найдорожчий скарб.

Проте, повернувшись з прощального аукціону, Вірджил не застає ні Клер, ні картин, а в кімнаті-сховку сидить механічна лялька і все повторяє: «Адже підробка — це теж своєрідне мистецтво».

Олдман стає жертвою «підробки», що може коштувати йому життя, проте Вірджил все ж вірить — любов була взаємна. Він починає чекати. Може, сліпа віра — єдине, що залишає його живим.

Трейлер до фільму «Найкраща пропозиція»