Операція "Паспортизація": навіщо Путін масово роздає російське громадянство

22 июля 2019, 14:00

Росія активно видає свої паспорти громадянам інших країн. Яка мета такої "щедрості"? Що може протиставити Україна? Про це читайте в матеріалі 24 каналу.

Днями президент Володимир Зеленський підписав указ, яким надав громадянство дев'яти іноземцям, частина з яких воювала на Донбасі у складі полку "Азов". Йдеться про п'ятьох росіян, двох білорусів, грузина і молдаванина. Серед них, зокрема, петербуржець Микита Макєєв з позивним "Одісей", який воював в "Азові" в 2014 році. У боях він отримав контузію, після чого займався волонтерством.

Коли у мене почали з'являтися проблеми з документами, то цей наліт хрестового походу розвіявся. Я приїхав до Києва і зрозумів, що ми тут нікому не потрібні, крім тих, з ким разом воювали,
– розповідав він в одному зі своїх нечисленних інтерв'ю.

Читайте також: Роздача паспортів та псевдоперемир'я: яку "багатоходівку" запланував Путін проти України

Також серед тих, хто отримав українське громадянство – інші бійці "Азова": молдаванин Станіслав Гібадулін з позивним "Хітмен", білорус Денис Прохоров і грузин Нугзар Канделакі.

Отримання громадянства очікують ще десятки іноземців, які воювали на боці України в 2014-2015 роках.

На одній з акцій за надання українського громадянства іноземцям-добровольцям в 2018 році білорус Денис Прохоров прикував себе наручниками до огорожі біля Адміністрації президента. Тоді він розповідав, що у нього закінчується білоруський паспорт, і йому загрожувала депортація в Білорусь, де його могли б судити за участь у війні на Донбасі.

Грузин Нгузар Канделакі воював в 2015 році у "Правому секторі" і "Азові", а після поранення оселився на Івано-Франківщині. Уродженець Молдови Станіслав Гібадулін воював в "Азові", а пізніше – в 54-й бригаді ВСУ. Кілька разів був поранений, але продовжував воювати. Зокрема, в 2018 році брав участь у захопленні великокаліберного кулемета на спостережному пункті противника...


Станіслав Гібадулін / Фото з Facebook

Деякі спостерігачі, коментуючи рішення Зеленського про надання громадянства у тому числі росіянам, які воювали на Донбасі на стороні України саме "тут і зараз", відзначають, що цей крок – спроба президента України "вколоти" главу Росії Володимира Путіна, який, незважаючи на нібито існуючі домовленості, не дав "добро" на звільнення 24 українських моряків, утримання під вартою яких суд днями продовжив до жовтня.

Однак, якщо вибудувати логічний ланцюжок, то навряд чи припущення про спробу Зеленського передати "привіт" в Кремль за допомогою надання громадянства бійцям-росіянам мають підстави. Справа в тому, що це аж ніяк не перше рішення подібного штибу.

У червні, на День Конституції, президент надав українське громадянство 14 іноземцям. Серед них також були ветерани війни на Донбасі, наприклад, росіянка Юлія Толопило з позивним "Валькірія", яка воювала в складі батальйонів "Айдар" та "Донбас-Україна". Тобто, говорити, що це рішення Володимира Зеленського було спланованою підніжкою Москві не можна. На відміну від іншого рішення…


Юлія Толопило / Фото UA.NEWS

Днями Володимир Путін поширив спрощену процедуру отримання російського громадянства на всіх жителів Донецької і Луганської областей. Раніше йшлося лише про окремі райони регіону, які перебувають під контролем так званих "ДНР" і "ЛНР".

Важлива заява: Ставить під загрозу мир в Україні, – Волкер висловився про російську паспортизацію Донбасу

У відповідь гранично оперативно Володимир Зеленський дав доручення МЗС розробити спрощений механізм громадянства для етнічних українців, які проживають за кордоном, а також для "людей, які страждають від порушення прав і свобод в своїх країнах". Судячи з рейтингів, які складаються авторитетними громадськими організаціями, права і свободи порушуються переважно в Росії, Китаї, Ірані, Венесуелі, Узбекистані, Білорусі та Сирії.

У спеціальному повідомленні Офісу президента (ОП) говориться, що дії Путіна (що стосуються громадянства – Прим. ред.) – це "перешкода на шляху до деескалації конфлікту і реінтеграції Донбасу, прихильність до яких керівництво Росії неодноразово декларувало".

Слід зазначити, що в травні Зеленський вже озвучував цю ідею, але без прив'язки до ініціативи РФ.

Українці є в Європі і Азії, в Північній і Південній Америці, в Австралії та Африці... Я звертаюся до всіх українців на планеті: ви нам дуже потрібні. Всім, хто готовий будувати нову, сильну і успішну Україну, я з радістю надам українське громадянство. Ви повинні їхати в Україну не в гості, а додому. Ми чекаємо вас. Сувенірів із закордону не потрібно, привезіть, будь ласка, нам свої знання, свій досвід і ментальні цінності,
– говорив Зеленський.

Новий указ Путіна свідчить про те, що для того, аби претендувати на спрощену процедуру, досить мати документ, що підтверджує постійне проживання на території Донецької та Луганської областей на квітень 2014 року. Для окупованої території Донецької області це 7 квітня, коли там проголосили "ДНР", а для Луганської – 27 квітня, коли було захоплено будівлю місцевого управління СБУ і проголошена "ЛНР".

Примітно, що указ Путіна вийшов через кілька днів після його першої телефонної розмови з президентом України і буквально за кілька днів до позачергових парламентських виборів в нашій країні. Як вважають експерти, підливаючи масла у вогонь з отриманням за спрощеною процедурою росгромадянства, Путін намагається продемонструвати, що відносини РФ з новим українським президентом нічим не відрізняються від вимушеної взаємодії з попередньою Адміністрацією Порошенка.

Але, схоже, в даному випадку, Кремль цікавить не стільки фігура Зеленського, скільки його політична сила "Слуга народу", яка виграла парламентські вибори і має серйозні шанси створити монобільшість в майбутній Раді.

Як засвідчили результати нещодавніх президентських виборів, у Зеленського дуже серйозні позиції на південному сході країни. На цьому ж електоральному полі "пасеться" і медведчуківська ОПЗЖ, яка має тепер другу за чисельністю фракцію в парламенті нового скликання. ОПЗЖ, мабуть, єдина політсила, яка, користуючись кумівськими зв'язками Медведчука і Путіна, по повній програмі піариться на "братніх" стосунках з Росією. Тут варто згадати, що кум Путіна маніакально прагне потрапити до президії Верховної Ради. І навіть мріє організувати коаліцію зі "Слугою народу".

Ще одне завдання Медведчука полягає в тому, щоб, як і при Порошенко, стати посередником між Кремлем і Банковою. В оточенні Зеленського при кожному зручному випадку категорично відкидають ймовірний союз з ОПЗЖ, натякаючи на токсичність Медведчука і його соратників.

З метою максимально підвищити ціну своїх політичних акцій Медведчук на фінішній виборчій прямій прямо зі шкіри геть ліз, щоб показати українцям, що він і тільки він може бути ефективним переговірником з вищим керівництвом РФ. І в Кремлі йому активно підігравали: Медведчук провів переговори (хоча це були, скоріше, показові "посиденьки" з нульовим ККД на виході) з Путіним і Лукашенком, а потім в компанії Бойко і Рабиновича зустрічався з російським прем'єром Медведєвим.

Те, що ОПЗЖ на державному рівні ніхто не надавав мандат на переговори – інше питання. Головне – картинка. А картинка в даному випадку це експлуатація двох дуже чутливих для більшості громадян нашої країни проблем – миру на Донбасі і цін на тарифи ЖКГ, які безпосередньо залежать від вартості блакитного палива. За допомогою показної "близькості" з російською правлячою верхівкою, Медведчук явно націлений підвищити свій авторитет в Україні. Зеленський це розуміє і різко реагує. Наприклад, коли в квітні Путін видав указ про паспортизацію жителів "ДНР" і "ЛНР", Зеленський заявив наступне:

Ми прекрасно знаємо, що російський паспорт надає насправді. Це право бути заарештованим за мирний протест. Це право не мати вільних і конкурентних виборів. Це право взагалі забути про наявність природних прав і свобод людини.

Цього разу персонально Зеленський не висловлювався щодо "паспортної" активності Путіна, вважаючи за краще практичні кроки – спрощене громадянство для "людей, які страждають від порушення прав і свобод в своїх країнах".

До теми: Видача російських паспортів на Донбасі: в РНБО замислились над "національними санкціями