Подаруй президенту свою велику шапку

конституційний лад, не змінюючи Конституції? Де ще можна йти на захід й опинитись на сході. Це просто казкова країна - задзеркалля якесь. Мабуть саме тому, закони наші настільки конкретні й водночас настільки заплутані… Ну скажіть, будь ласка, з якого дива «велика шапка»? Я розумію, що у нашій сучасній країні питання шапок - це болюча тема. Але як ото і головно, хто визначатиме, велика у вас шапка чи не дуже? Як за Подеревянським?

Звісно, це може зробити міліція – та що з народом. Бо в міліції на порушників закону око пристріляне. Як тільки таке око впаде на когось із усією силою правопорядку, значить порушник, а отже й шапка велика. Бо ж «на порушнику й шапка велика»! (До речі, багато хто в органах після прийняття нової редакції основного закону напевне зітхнув з полегшенням – тепер можна буде не зброю й наркотики злочинцям підкидати, а просто… велику шапку). Однак, коли правоохоронці із якихось причин не справляться – то їм допоможуть доблесні слуги Феміди – найгуманніші, як каже бувальщина, у цілому світі. Отже, зняти шапки (великі) – суд іде. До того ж, ваша присутність необов’язкова, достатньо, щоб міліція підкинула велику шапку в суд, а двоє-троє досвідчених свідків сказали, що бачили вас у тій шапці під час скоєння злочину (тобто пересування у великій шапці). Але не бійтеся погроз прокурора, за шапки строго не судять, а ще, хтозна, може вам ще «усміхнеться доля» і ви колись станете президентом якоїсь із failed state. Словом, велика шапка – це доленосно. Тому, щоб не прив’язувати долю країни до шапки хоча б великої, а ще, зменшити навантаження на суди і прокуратуру, на міліцію та депутатів, зменшити напругу в суспільстві, пропоную, нехай кожен огляне свій гардероб і усі свої великі шапки від гріха подалі викине (а то не дай Бог, зроблять обшук – знайдуть речові докази майбутнього злочину), а ще краще, щоб добро не пропадало, нехай кожен подарує свою велику шапку одному із президентів великої європейської країни. Легким порухом руки стратегія теплого океану елегантно перетворюється у стратегію теплої шапки… та й вуха не мерзнуть.