Покарати за Крим: чому Захід не реагує на зухвальство Путіна?

Російська Федерація відмовилася виконувати вимогу Комітету міністрів Ради Європи скасувати заборону Меджлісу в Криму. Як сказали в російському МЗС, вважають це рішення "політично та юридично нікчемним". Хоча воно перегукується з рішенням Міжнародного суду ООН від 19 квітня, згідно з яким Росія в окупованому Криму має утриматися від введення обмежень прав кримськотатарського населення на представницькі інститути, зокрема Меджліс.

Читайте також: Крим не забуто, – політолог про вимогу відновити Меджліс на окупованому півострові

Росія противиться і не хоче поновлювати роботу Меджлісу в Криму, бо для неї це одне із принципових питань. Адже російське керівництво просто не бачить кримськотатарський народ як такий, тому не бачить органів його самоуправління. Крім того, існування Меджлісу не затверджено у Кремлі, а відтак його не повинно бути за визначенням. Натомість окупаційна влада створює фейкові кримськотатарські організації, підбираючи зрадників кримськотатарського народу і ставлячи їх на чолі так званих громадських організацій. А потім, разом із ними, пояснюють світові, що в Криму все добре, пише Володимир Огризко для УНІАН.

Для цивілізованих країн така поведінка (з невиконання рішення Міжнародного суду ООН та Комітету міністрів Ради Європи, — "24") є просто неможливою. Держава не може своїм рішенням ставити під сумнів думку міжнародного співтовариства — таке в цивілізованому світі не можна собі навіть уявити. Але це цілком можливо, коли йдеться про ставлення Росії до міжнародного права і до того, що відбувається у світі через політику Москви.

Проте в цьому немає жодної сенсації. Адже задовго до наших часів німецький канцлер Бісмарк написав видатну фразу про те, що будь-які угоди, підписані з Росією, не варті й папірця, на якому вони написані. На жаль, це є історичною мудрістю, бо його слова неодноразово підтверджувалися, в наш час також. Згадаймо Будапештський меморандум або Великий договір між Україною і Росією про непорушність кордонів.

Але головна проблема в іншому: цій нахабній поведінці не хочуть давати оцінку наші західні партнери. Відмова Росії виконувати рішення міжнародних інституцій — це фактично продовження розвалу системи міжнародних відносин, на якій сьогодні базується світ. Якщо країна в такий спосіб відмовляється виконувати власні зобов'язання, це означає, що жодних зобов'язань насправді більше немає: хочу — виконую, хочу — відмовляюся.

Реакцією на таку поведінку може бути тільки одне — серйозні каральні санкції проти порушника міжнародного права. Це єдиний спосіб привести Росію до тями. Інших способів поки що, на жаль, немає.

Історія знає випадки, коли Росію карали, і карали жорстко. Наприклад, виганяли з Ліги націй за її агресію. Але, на превеликий жаль, нічого подібного сьогодні не відбувається, хоча можна було б легко поставити питання про санкції в Раді Європі в контексті такого рішення Російської Федерації. Наша ж дипломатія могла б, вивчивши відповідну правову і юридичну базу, поставити це питання на наступному засіданні Комітету міністрів у Раді Європи.

Чому на Заході зволікають із реакцією на зухвалу поведінку Росії? Відповідь на це питання дуже проста: тому що на Заході Росію бояться. По-перше, зрозуміла неадекватність нинішнього керівництва РФ. По-друге, на Заході наївно продовжують вірити, що Росію можна переконати повернутися до здорового глузду. А, по-третє, є лобі, яке створила й підкупила Росія за останнє десятиліття. Воно працює на те, щоб економічна корупція, яку маскують під взаємовигідні проекти, процвітала й надалі. Така комбінація і стримує Захід від очевидних та об'єктивних речей.

Автор: Володимир Огризко. Джерело: Gazeta.ua

Читайте також: Російський політик зробив неочікувану заяву щодо майбутнього анексованого Криму