Що насправді стоїть за викривальними заявами Луценка
Юрій Луценко беззаперечно – найактивніший та найнеоднозначніший генеральний прокурор за всю історію незалежної України. Те, що від нього ми отримаємо не один сюрприз у майбутньому, українці, напевне відчули ще від дня його обрання на пост генпрокурора.
Адже лишень заради самого Луценка змінили закон про діяльність Генпрокуратури, який дозволив займати посаду очільника ГПУ людині без юридичної освіти. Під час призначення Юрій Луценко пообіцяв боротись з корупцією, бути незалежним та покарати колишню команду Віктора Януковича
На посаді генпрокурора Луценко вже майже півтора роки. Його призначення громадськість сприйняла доволі скептично. І недарма. Втілювати обіцянки у життя виявилося справою непростою.
Пункт перший – боротьба із корупцією. Деякі кроки генпрокурора в цьому напрямку були в принципі непогані. Пам’ятаєте, як він наполегливо цього літа намагався переконати парламентаріїв зняти недоторканність з шести нардепів, аби вручити їм підозри?
Скандал на комітеті
Справді, наполегливість, а іноді навіть відчай в очах генерального прокурора виглядали дуже переконливо для суспільства. Він прагне справедливого розслідування та покарання топ-корупціонерів, а йому встромляють палки у колеса! Ледь-ледь переконав народних обранців погодитись на зняття недоторканності з Довогого, Розенблата, Полякова та Добкіна. Тут, безперечно, варто зняти капелюха за наполегливість та розслідувати корупційні діяння народних обранців.
Читайте также: Вибіркова люстрація: кому з прокурорів часів Майдану вдалося врятуватися
Але давайте зайдемо з іншого боку. Якщо кажемо "А", варто сказати і "Б". Як на мене, щось пан генеральний прокурор недоговорює. Або свідомо не доводить до фіналу розпочаті розслідування. Візьмемо, до прикладу, кооперативну схему, по якій отримав підозру Михайло Добкін. Ми уважно розбирали деталі справи в одній з нещодавніх програм "ЦРУ".
Очевидно, що махінації із передачею сотень гектарів землі численним підставним кооперативам не могли б бути реалізовані без тодішнього секретаря харківської міськради Геннадія Кернеса. Усі фігуранти справи – під підозрою, окрім нього. Чому? ГПУ висуває підозри вибірково? На цей факт неодноразово звертали увагу і нардепи. І експерти, і ми – журналісти.
А також не раз дивувалися, чому попри участь у сепаратистських з’їздах, виступах на сцені із георгіївськими стрічками на одязі – пан Кернес не отримав навіть докору у тому, що грав на руку сепаратистам у грудні 2013 року. А, може, справа у певних домовленостях із владною верхівкою, а Генеральний не може тому протистояти? Такі речі видно неозброєним оком. Так нас знову тримають за дурнів?
На те, що Генпрокурор вибірково відкриває, розслідує та навіть закриває гучні справи і аж ніяк не є незалежним, вказують чимало фактів. Давайте згадаємо хоча б гучну справу про мільярди екс-міністра екології часів Януковича Злочевського.
А ми ж пам'ятаємо – покарати "колишніх" було важливим пунктом у намірах новообраного генерального. Нагадаємо, ГПУ арештувала на рахунках Злочевського у Британії 23 мільйони доларів.
Але через те, що згодом українські слідчі свідомо чи несвідомо не надали належних доказів махінацій екс-міністра, Лондонський суд безперешкодно зняв арешт. Щоправда у генпрокуратурі Луценка не розгубилися та відкрили провадження проти бухгалтера однієї з компанії, яка входила до структури групи компаній Burisma Злочевського, звинувативши її в несплаті податків на 180 мільйонів гривень. Цю суму компанія Burisma сплатила. Справи проти Злочевського закриті.
Читайте также: Коли не можна "порішати", треба дискредитувати: як у гру проти НАБУ вступила "не ангел Діна"
А генпрокурор Луценко тріумфально заявив це як власну перемогу у війні за вкрадені державні активи. Сам Злочевський з міжнародного розшуку знятий, кримінальні справи проти нього закриті. І в цей же самий час Злочевського журналісти помічають у Відні зустрічі із Кононенком? Просто збіг?
Або ж ну дуже міцні домовленості на найвищому рівні. Але, ж я знову нагадаю, заступаючи на посаду, Юрій Луценко обіцяв нам бути найнезалежнішим прокурором, пам'ятаєте?
І я не можу оминути увагою той театр абсурду, який ми спостерігаємо прямо зараз! Коли антикорупційні структури свідомо нищаться генеральною прокуратурою! Ну, це ж так просто – зарубати просто у корені усі операції НАБУ, оприлюднивши імена агентів під прикриттям. І так пафосно це подати – мовляв, викрили агентів під час провокації найчеснішої чиновниці державної міграційної служби.
Але я не отримала відповіді на питання, чому при такому розголосі та піарі на викритті аморальних агентів НАБУ пан генеральний прокурор не обмовився ані словом про слідчі дії відносно тої самої Діни Пімахової. Адже вона чітко вказувала у розмовах з агентом на добру обізнаність у корупційних діяннях. Або ж так само як і у випадку з Кернесом у кооперативній схемі зі зняттям Злочевського з розшуку та закриттям усіх його кримінальних справ – на це просто закриють очі?!
Тепер на часі нова історія – зловити Міхо! І довести автентичність плівок – перемовин Саакашвілі із Курченко! І тут важко робити будь-які прогнози. Але принаймні така хвиля протестів проти арешту опального політика багато про що говорить. Люди обурені тим, що діється та не довіряють правоохоронній системі, обличчям якої і є зараз Юрій Луценко. Хіба на це сподівалась більшість українців, відстоюючи право на нову державу на Майдані?