Страх – це наш щит. Але щити бувають зручними, пробивними або нераціонально важкими. Частина щита формувалась природно.
Коли на наших пращурів біг величезний монстр, який водночас був поживним м'ясом, первісне суспільство проводило природне калібрування, що вижити та підкріпитись. А страх, цей давній друг, допомагав раціонально оцінити власні можливості.
Читайте також: Програє держава, – Мінветеранів про підозру волонтерам у вбивстві Шеремета
Інша частина нашого щита почала формуватись дещо пізніше. Вона відділилась від інстинктів і з'явилась з першим прообразом соціуму. Коли племена почали ворогувати між собою, шамани, вожді та інші люди – створювали саморобні страхи, що були частинкою пропаганди. "Це плем'я поїдає дітей живцем!" – нічого не нагадує? Все правильно, ці інструменти залишились такими ж робочими, навіть попри процес еволюції. І люди, які розуміють це, у власних цілях використують їх.
Природа страху багатогранна. Якщо ми подивимось на "штучну" частинку нашого щита, ми побачимо там багато дощечок, які збиті зі страху невідомого і страху неприйнятного. Якщо поєднати ці дві речі – отримаємо страх бридкого, яке водночас не можемо перевірити. Ми звісно можемо включити раціональне мислення. Але навіщо? Емоції ж такі солодкі. А казки всі люблять ще з дитинства.
Гидке і непідвладне перевірці. Якщо ви проаналізуєте російську пропаганду, яка працює у цьому ключі з приходу більшовиків, – то ви побачите, що це їх найулюбленіший інструмент пропаганди. Він працював проти військ УНР, УПА, шістдесятників, майданівців та різних незакінчених революцій і ветеранів АТО/ООС. Адже навіщо вбивати усіх ветеранів, якщо можна піддати їх остракізму (політичний метод боротьби проти політичних супротивників –прим. ред.) і зробити їх для свого ж суспільства монстрами, страшнішими за катівні "світлого радянського минулого".
Ветеран вбив людину, п'яним наригав на зупинці, вкрав машину – покажімо це в усіх ЗМІ, щоб усі побачили, які вони страшні люди. І байдуже, що в цей же день в Україні 3-и менеджери в станні алкогольного сп'яніння зарізали своїх приятелів, вчитель молодших класів вирвала у школі під час корпоративу, а охоронець супермаркету вкрав машину. Ви не побачите заголовків: Лікар напав на зупинці на людину (читаємо – усі лікарі неадекватні і загрожують суспільству). Ви побачите таке узагальнення лише про ветеранів.
Наші активісти так часто говорять про гендерну несправедливість. А почнімо говорити про комбатанську чи мілітарну дискримінацію?
Ні, наше суспільство, понівечене жахом і терором радянської доби, тому ще довго буде нетерпимим і замкненим лише на своє коло інтересів, без прийняття досвіду інших – тих, хто найбільше потребують прийняття. Але розкрию вам страшну таємницю – добре слово, вітання з поверненням і пропозиція влитись у командну роботу від цивільних для тих, хто повернувся з пекла війни – працює набагато краще всіх державних програм адаптації, якщо не говоримо про випадки, коли дійсно необхідною є робота з фахівцями. Сам факт прийняття – "ти є, я приймаю тебе, я не знаю як тобі було, але ми зараз тут і ти потрібен нам" – працює.
Коли ветеранів, які готові були віддати життя за те, щоб російський світ не постукав у ваші двері, демонізують – задумайтесь, кому вигідні такі казки. Якому дияволу вигідне знезцінення тих, хто готовий стояти за свою країну на смерть.
Зверніть увагу: Привласнював землі ветеранів АТО і переселенців: меру Обухова повідомили про підозру