В ближайшие недели нас может ждать кровь, пот и слезы

10 февраля 2022, 15:00
Читати новину українською

Мы знаем, что компромисс с Кремлем возможен только ценой нашей жизни. Кремль не раз демонстрировал, что он хочет с нами сделать. Далее читайте на украинском.

"Домовленості" по-путінськи

Висловлювання Путіна, катування в "Ізоляції" та геноцид кримських татар. Це лише частина того, як виглядатиме компроміс.

Не пропустіть Чи дочекаються українці дешевого газу

Кремль іде до своєї мети. Сотнями тисяч солдат на кордонах, підкупом політиків та чиновників, дезінформаціями, енергетичним шантажем, кібератаками…

Вже більше десяти років ключовий пріоритет Кремля – розчинити Україну в собі. Зробити частиною їхнього світу. З президентом, який сидить надцятий строк. З безправним суспільством. Із зомбоящиками та тотальним контролем. Без власної думки, без мови, без історії. Сировинним придатком Росії. Підкореним. Слухняним. Сірим. Бо для Кремля – це гарантія збереження їх режиму.

Тут немає простору для компромісу. Ми хочемо жити, вони хочуть бачити нас живими мерцями.

Тому компромісу не буде. А значить сьогоднішній "Мінськ" закінчиться або нічим, або ще більш масштабною війною. Третього просто не може бути. Бо Кремль ніколи, ніколи, ніколи не погодиться піти з цього треку без нашої капітуляції.

Стояння над прірвою

Наше завдання: навіть на міліметр не піти на поступки, що стосуються суверенітету, незалежності та територіальної цілісності. А це вся політична частина "Мінська".

Вибори на тимчасово окупованих територіях – ні! Бо "мотороли" сидітимуть в українському парламенті та з кремлівськими грошима і ФСБ керуватимуть нами.

Федералізація – ні! Бо Україна – унітарна держава. Так записано в нашій Конституції. Й ми не будемо її змінювати на вимоги Кремля. Бо це нас розвалить.

Власна армія, суди та прокурори у східних областях – ні! Бо служити, судити та карати будуть "мотороли". Це рак, метастази від якого швидко з'їдять нашу державність. Автономія – ні! Зміна геополітичного курсу – ні!

Зверніть увагу! Амністія. Так, це може і має статися. Але спочатку – справедливість, потім – покаяння і лише в кінці – милосердя. Це шлях правосуддя, усвідомлення та прощення, який треба пройти. Аркушем паперу, навіть якщо на ньому підписи лідерів потужних країн, це не вирішується.

Про важливе "Зради" не буде: чому Україні не варто боятися підкилимних ігор Макрона і Путіна


В боротьбі з ворогом українці не мають права на помилку й не мусять поступатися своїми інтересами / Фото 24 каналу 

Рубіж, який не можна здати

На тимчасово окупованих територіях – українці. Ми їх любимо. Ми сумуємо. Нам боляче, що вони не з нами та вимушені були це пройти.

Ми хочемо повернути нашу землю та наших людей. І ми це зробимо. Але "Мінськ" – це шлях в зворотньому напрямку. Це дорога до окупації ще більших територій, втрати ще більшої кількості людей та поховання надії.

Кожен день свого існування ми обороняємось. На кордонах, в інформаційному просторі, в енергетиці, в політиці. Кожен з нас стоїть на своїй барикаді та чинить опір. Ми продовжуватимемо це робити, доки не переможемо.

І на нашому боці – не тільки правда, віра та майбутнє. З нами – розум та витримка, загартовані за роки підступної кривавої війни. І бажання жити.

Так сталося, що історія обрала саме наше покоління, щоб долати цей виклик та виправляти минулі помилки. Нам немає кому передати цю місію. І ми її виконаємо. Незалежно від того, що думає Кремль, та чиїми губами він буде про це говорити.

Кров, піт і сльози… Це те, що може чекати нас найближчими тижнями та місяцями. І це точно краще ніж приниження, капітуляція та окупація.

Варте вашої уваги – західні лідери обговорили проблеми України: дивіться сюжет