Українські депутати взялися за мораль, але не врахували нюанси
Верховна Рада України почала обговорювати нову методику визначення завданої моральної шкоди, що часто фігурує в судових процесах.
Наразі зареєстровано Законопроект №8396 "Про регулювання діяльності з визначення розміру моральної (немайнової) шкоди". Але заплановані нововведення викликають сумніви в експертів. Чому нову технологію вважають неефективною? І що це означає для пересічного громадянина?
Фахову думку з цього приводу висловив голова правління ВГО "Зелений Фонд" Максим Фролов.
Ми з колегами з пересторогою спостерігаємо за розвитком ситуації навколо прийняття законопроекту. Він викликає занепокоєння з погляду специфіки відшкодування моральної шкоди за екологічну шкоду. Згідно з цим документом хочуть встановити обмеження у вигляді максимального обсягу компенсації. Тобто, якщо відбудеться велика екологічна катастрофа чи аварія, буде грошова межа. Яка може не покрити всі завдані збитки, що зазвичай сягають значних сум, – говорить експерт.
Як показала практика діяльності "Зеленого Фонду" у відшкодуванні так званої моральної екологічної шкоди, встановлюючи суму компенсації, необхідно враховувати ситуативні особливості. А запропонований урядом варіант загальнообов’язкової методики не дозволятиме це зробити. Відповідно, всі нематеріальні збитки розраховуватимуться за єдиною схемою, що не враховуватиме нюансів окремих випадків. І заподіяний екологічний вплив має шанс бути недооціненим у ключі моральних страждань громадян.
Максим Фролов вважає, що практика відшкодування моральної шкоди, безсумнівно, потребує впорядкування та єдності правозастосування. Проте більш оптимальним і правильним шляхом реформування цієї сфери є не зміна нормативних приписів, а адаптація судових практик. І тут уже слово за новим Верховним Судом, якому варто створити рекомендації для суддів України.
Визначення розміру моральної шкоди – це специфічна експертна діяльність. І тут жорсткі врегулювання не збільшать ефективність судових процесів щодо компенсацій. Експерти повинні володіти спеціалізованими знаннями, мати здібності до аналітичного пошуку та бути певною мірою психологами, – підсумував голова "Зеленого Фонду".
Читайте також: Верховний Суд України проти незаконних забудов у зелених зонах