Український тиждень у Європарламенті: досягнення чи втрачений шанс?

Представники громадської платформи взяли участь в панельній дискусії про ключові реформи на 2016 рік за участі європейських чиновників, послів країн-членів ЄС в Брюсселі, журналістів, представників європейських аналітичних центрів. РПР прагнув зробити не захід українців для українців в столиці ЄС, а власне презентацію напрацювань спільноти та їхню оцінку з боку наших партнерів.

Основні посили РПР:

– не можна опустити послаблення вимог щодо електронного декларування. Прийнятий Закон має бути ветований та перероблений відповідно до європейських вимог;
– треба продовжувати супровід нових інституцій (НАБУ, САП, “нова” поліція тощо), адже є ризик їхньої дискредитації з боку окремих представників влади і, можливо, спроб загальмувати їхню роботу;
– цінно було б створити спільну місію з українських та європейських слідчих для боротьби з відмиванням коштів в країнах ЄС. Бо наразі українські олігархи “відмивають” корупційні гроші саме в європейських юрисдикціях. Наявність європейців – гарантія відсутності тиску на українську частину групи та посилення її спроможності;
– судова реформа не може обмежуватися лише посиленням незалежності суддів. Бо незалежні корумповані суди – не менша загроза, ніж політично залежні корумповані суди. Тому зміни до Конституції мають розглядатися лише спільно з імплементаційними законами (про трирівневу структуру судів, про процедуру оцінки та призначення судів тощо);
– дуже бажано було б створити “гібридний” суд за участі українських суддів та іноземних присяжних для розгляду справ про велику корупцію (юрисдикція НАБУ та САП), порушення прав людини, тероризм, злочини проти людяності;
– новий закон про вибори за відкритими списками може навіть цей парламент примусити працювати ефективно, бо такої системи виборів, яку важче сфальсифікувати та корумпувати боятимуться, а відтак працюватимуть, щоб вибори не наближалися.

Автор: Ganna Bazilo - EP - All rights reserved

Протягом тижня України в Брюсселі представники РПР мали наступні візити:

– зустріч з Єврокомісаром з питань розширення Йоханнесом Ханом та його командою;
– зустріч з Європейською допомоговою місією для України (функція – узгодження та пропозиція політики щодо України, особливо у сфері проведення реформ);
– зустріч із представниками Генерального директорату з питань внутрішніх стосунків, які відповідають за План візової лібералізації;
– зустріч з українською командою Європейської служби зовнішньої дії (аналог МЗС в ЄС).

Європейська сторона традиційно обережна, традиційно говорить, що ми не можемо вас підміняти, ми порадники та консультанти, але погоджуються про успішність участі Мері Батлер у відборі керівника САП, а Джованні Кеслера у відборі керівника НАБУ. Тому, якщо українська сторона виявить зацікавлення, вони готові розглядати варіант делегування у Кадрово-кваліфікаційну комісію ГПУ, яка має розглядати призначення та дисциплінарні стягнення в “новій” прокуратурі європейських прокурорів,
– зазначає адвокаційний менеджер РПР Ярослав Юрчишин, який перебуває у Європарламенті.

За його словами, ті, хто супроводжував реформи в Румунії та арабських країнах, більш чітко орієнтуються, що просто консультації не працюють. Цінно, що Європейський Союз цілком поділяє систему більшого включення, хоч і це часто натикається на критику не лише з боку українських політиків, а й поміркованих європейців.

РПР як коаліція представників громадянського суспільства не може дозволити, щоб українську програму в ЄС формували без українців. На жаль, не всі представники влади можуть забезпечити якість формування порядку денного – на пленарних засідання “Українського тижня” в Європарламенті були присутні максимум третина з делегації, яка приїхала.

Якщо ми хочемо бути в головах європейців, то маємо не приїжджати і сваритися тут між собою, чий прем’єр найкращий і хто гальмує боротьбу з корупцією, а пропонувати конкретні рішення по пріоритетних напрямках. Звісно, і європейцям треба розуміння чому у нас незалежність не є гарантією некорумпованості, але без нас цього розуміння не складеться. Будемо робити все для цього,
– підсумовує Ярослав Юрчишин.