Випробування Авдіївкою: вижити замало, треба перемагати

Схоже, Росія намагається скористатися моментом, аби максимально загострити ситуацію з Україною, створити підстави для розмов про гуманітарну катастрофу (пам’ять про події у сирійському місті Алеппо ще дуже свіжа) та спробувати добитися набуття статусу головного диспетчера мирного процесу на сході нашої держави.

Проте задумам Кремля українці дали відсіч

Показово, що загострення ситуації на Донбасі розпочалося після телефонної розмови Дональда Трампа з Володимиром Путіним. Також минулого тижня державним секретарем офіційно став Рекс Тіллерсон, колишній шеф Exxon Mobile, кавалер російського ордену Дружби Народів, з приходом якого з Державного департаменту пішли чимало клерків-фахівців. Схоже, в Кремлі вирішили, що мають на якийсь час розв’язані руки, у всякому разі – для ефективного наступу на українські позиції. З огляду на це бої в районі Авдіївки мають неабияке значення для українського суспільства, адже вони вчергове довели, що покладатися нашій державі варто лише на себе.

Є кілька причин, через які саме це невелике містечко на Донбасі стало точкою на карті, до якої була прикута увага всього світу. Воно неподалік Донецька, і у місцевій промисловій зоні сутички проходили постійно. Серед українських воїнів там є бійці "Правого сектору", і Росія намагалася використати цей факт у власних провокаціях. Мовляв, "добровольчі підрозділи" пішли на штурм позицій противника. Але є і більш вагома причина – система опалення Авдіївки замкнена на потужності місцевого коксохімічного комбінату, найпотужнішого у Європі промислового активу Ріната Ахметова. Артилерійські удари по КХК призвели до серйозних проблем з опаленням у місті.

Треба нагадати, що гібридна війна – це війна насамперед за настрої та погляди, а не загарбання тієї чи іншої території. У Росії це давно усвідомили та намагаються докласти максимум зусиль, аби породити у світової спільноти чітке уявлення про можливу гуманітарну катастрофу в Авдіївці. Ситуація накладається на недавні події у сирійському Алеппо, гуманітарна катастрофа в якому примусила весь світ жахнутися. Окупанти намагаються добитися свого за будь-яку ціну, не шкодуючи живої сили – втрати нападників набагато переважають кількість загиблих та поранених українських бійців.

Є ще одна прикмета

Яка дозволяє говорити про підвищений інтерес Росії до подій в Авдіївці. Це – надзвичайно висока інформаційна активність її VIP-коментаторів, і у даному випадку мова йде не лише про представників Думи, які зі звичним розумінням власного патріотизму закликали "покарати Україну, поставити її на місце". Практично щодня ситуацію в Авдіївці коментував прес-секретар Путіна Дмитро Пєсков, а особисто російський президент у Будапешті наголосив, що Україна намагається за рахунок військової ескалації не допустити зняття санкцій з Росії та шукає можливості для налагодження контактів з новим керівництвом США. Для Путіна, схоже, було важливим зробити таку заяву саме на території ЄС, намагаючись в такий спосіб вбити клин між різними центрами впливу на формування позиції західного світу.

Проте задум Росії не був реалізований завдяки низці факторів. Насамперед – це мужність та звитяга українських захисників, які вміло тримають оборону у непростих умовах, завдаючи загарбникам величезних втрат. Ефективно спрацювали у місті співробітники СБУ, які оперативно викрили та нейтралізували кількох корегувальників вогню російсько-сепаратистських військ. Ще один фактор – злагоджена робота представників виконавчої влади та волонтерів, які зуміли не допустити гуманітарної катастрофи на Донбасі, створили можливість для дипломатичного маневру. Показово, що в Авдіївці, яка піддавалася обстрілам, побував і прем’єр-міністр Володимир Гройсман, а голова Донецької цивільно-військової адміністрації Павло Жебрівський провів у місті кілька діб поспіль.

Петро Порошенко був змушений перервати візит до Берліна

Тим самим привернувши більше уваги до ескалації конфлікту на Донбасі. Президент зібрав Військовий кабінет РНБО, щоб обговорити ситуацію та продемонструвати готовність давати відсіч. Хоча українські нардепи не зуміли зібратися на дострокову парламентську сесію, голова Верховної Ради Андрій Парубій звернувся з відкритим листом до колег-законодавців, акцентуючи увагу на причинах ескалації насильства на Донбасі. Показовою стала і ситуація з міністром закордонних справ Данії Андерсом Самуельсеном, який разом зі своїм українським колегою Павлом Клімкіним не зуміли потрапити до Широкіного під Маріуполем – на заваді стали обстріли бойовиків. І Білий Дім, хай з триденним запізненням, і ЄС, і НАТО достатньо чітко дали зрозуміти, що покладають відповідальність за загострення ситуації на Донбасі на Росію. Хіба що у СММ ОБСЄ говорять про провокації з двох боків.

Власне, це засвідчило і засідання Ради Безпеки ООН, головування у якій у лютому перейшло до України. Позиції постійних членів РБ залишилися незмінними, і геополітична клоунада російського постпреда Віталія Чуркіна, який повторював слова Володимира Путіна, нічого не могла змінити. Конфлікт на Донбасі лише наголошує на масштабній кризі існуючої системи ООН, підкреслює необхідність змін у системі міжнародних відносин.

Розмова Порошенка з Трампом

Наприкінці тижня відбулася телефонна розмова Петра Порошенка з Дональдом Трампом. Президенти України та США обговорили ситуацію на Донбасі, американський наголосив на готовності допомагати встановленню миру в нашій державі. Цікаво, що вже згаданий Дмитро Пєсков назвав ситуацію в Авдіївці приводом для активізації діалогу між США та Росією, проте цього поки не відбулося, швидше, навпаки – офіційна позиція Вашингтону поступово стає все менш сприятливою для Кремля. У цьому контексті візит Петра Порошенка за океан, який заплановано на кінець лютого, має вагоме значення. Не менш показовим виглядає і прагнення Палати представників Конгресу США повторно розглянути Акт про підтримку України, ухвалення якого може мати не лише практичне, але і психологічне значення.

Однак громадянам України не варто особливо захоплюватися геополітичними пасьянсами. У ситуації, що склалася після практично трьох років протистояння з Росією, замало просто вижити, необхідно змінюватися та перемагати. Випробування Авдіївкою зуміла витримати не лише українська армія, але і система державного управління. Ескалація ситуації на Донбасі призводить і до суттєвих змін у настроях місцевого населення, яке більше не чекає на "рускій мір", усвідомлюючи через власні страждання та поневіряння небезпеку, яку він несе. Україна продовжує важку та часом відчайдушну боротьбу за свою незалежність, яка і надалі потребуватиме максимального напруження сил. Турбулентні зміни у системі міжнародних відносин, що спостерігаються сьогодні, не дозволяють навіть мріяти про перепочинок.

Читайте також: Украина как соломенный бычок, в боку которого застряла лапа российкого медведя