Візит Гройсмана в США нам знову хочуть "продати" як успіх

Хотів ще й в Канаду, але канадці здивовано подивилися у ясні українські очі і запитали: візит Вашого прем’єра в Канаду за тиждень до заздалегідь запланованого візиту в Україну Трюдо — це як і навіщо? Ну, нічого, на хворобу "берем, — заверніть два" при підготовці візитів закордон перехворіли, здається, усі наші прем’єри. Це минає. Зараз про інше.

Велика кількість зустрічей в рамках програми — свідчення хорошої роботи Посла, посольства і служби протоколу.

Але пішли публічні звіти та інформація про усі ці зустрічі від Кабміну і членів делегації, і, на жаль, аж занадто очевидним стає, що програму візиту (велику кількість заходів) нам знову хочуть "продати", як успіх.

Натомість з повідомлень неможливо зрозуміти і виловити жодної конкретної цифри, жодного підписаного документу. Довжелезні повідомлення про зустрічі з американськими чи міжнародними посадовцями виглядають шаблонно сумовито: прем’єр розповів про усі вже зроблені реформи, що хоче їх ще більше зробити, а йому у відповідь дякували і підтримували. Як підтримуватимуть і чим, власне, найважливіше про ці зустрічі, залишилося поза кадром.

Будемо сподіватися, що повернувшись до Києва, Володимир Гройсман і його інформаційні служби розкриють таємницю таємниць — про що домовилися, і що підписали (бо усні схвалення, як і стурбованості, як відомо, до справи рідко коли підшити вдавалось).

А може бути і таке, що ніяких таких домовленостей немає. Гройсман просто дуже хотів потрапити в Вашингтон і Нью-Йорк (щоб прем’єрство даремно не пропадало), себе, так би мовити, показати, на людей подивитися — і йому формально таку можливість створили (хто ж такому чарівному прем’єру-реформатору у бажанні злітати в США відмовить?)

А коли щось робиться без належної ретельної підготовки, то і виходить, що злітали розказати про реформи, про які ті, кому цікаво, в США можуть і з газет та повідомлення посольства в Києві почитати. А у Вашингтона прохачів — половина Азії і вся Африка. Тому якщо хтось прилітає розказати про зміни до Конституції, які заклали фундамент реформ, йому обов’язково ввічливо відповідають: "Йа, йа, Вальдемар, зер гут!".

І ось ще одне — пора змінити "козу" прем’єрських тез на виступі перед американським бізнесом. Перспектива, що прем’єр кожного інвестора буде за руку водити — ними вже давно сприймається, як частина нашої корумпованої вдачі. Їх не потрібно індивідуально за руку водити. Їм просто треба створити умови. Для усіх однакові. А оце — я крутий пацан і гарантую вам особисто, так їм, ще раз нагадаю, пів-Африки і пів-Азії розповідають.

А ось на зустрічі з організаціями української громади прем'єр-міністр був оригінальним: він зауважив, що цього року відзначатиметься 25-та річниця Незалежності України, "до якої ми підходимо з найвищою цінністю — у нас є держава". Ну, і щоб ніхто не сумнівався, додав:

"Ми не маємо у жодному разі втратити почуття відповідальності до держави. Я вважаю, що прийшов той час, коли потрібно демонструвати нові принципи, нові підходи і нову відповідальну проукраїнську політику всередині України. Це наше з вами завдання".

Тобто 25 років найвищої цінності — держави у нас не було. А тепер з’явилась, і це наш обов’язок йому, державі-Гройсману, допомагати. Теж глибоко неоригінальна теза. Щось подібне нещодавно і щодня розповідає Порошенко.

Але візит відбувся і українські платники податків ощасливлено видихнули: сьогодні Гройсман вже боровся з кишечною інфекцією на Одещині і привітав усіх на рідній землі з великим святом Трійці і не меншим — Днем медичного працівника!