Дякуємо за життя: бойові втрати України в лютому

28 февраля 2019, 22:00

Найважчий день у місяці – останній. Саме у цей день доводиться рахувати. І дивитися на обличчя тих, хто загинув за Україну, за кожного з нас… Восьмеро. Стільки захисників забрав у нас лютий 2019-го.

Військовослужбовець 57-ї ОМПБр Сергій Гузенко загинув 4 лютого в районі селища Опитне на Донеччині. Ворожий снайпер поцілив у воїна, коли той намагався врятувати пораненого побратима. Сергію було лише 31. Він пішов захищати країну з першою хвилею мобілізації, а потім підписав контракт. Родом військовий із Херсонської області. У Сергія залишилися батьки, двоє братів та вагітна наречена.


Сергій Гузенко

Читайте також: "Іхтамнєти" на Донбасі: з'явився новий фотодоказ

Ігоря Наконечного на псевдо "Замок" з 93-ї ОМБр вбив ворожий снайпер під час бою у районі Авдіївської промзони 8 лютого. Воїну було 30 років. Він народився на Харківщині. На момент, коли в Україні почалася війна, разом із дружиною мешкав у місті Волноваха на Донеччині. Ігор, не роздумуючи, пішов захищати не тільки незалежність країни, а й власну домівку та родину. Воював у складі 54-го ОРБ, 72-ї та 28-ї бригад. В Ігоря залишились дружина та дві донечки.


Ігор Наконечний

Руслан Кондратюк, боєць 24-ї ОМБр загинув 15 лютого біля Мар'їнки – бойовики вистрелили по машині ЗСУ з ПТУРа. Військовий отримав травми, не сумісні з життям. Руслан родом із селища Війниця на Рівненщині. Контракт підписав у листопаді 2018-го та пішов служити до мотопіхотного батальйону. У нього залишилися дружина, донька та син.


Руслан Кондратюк

Сергію Данілейченку, військовому 10-ї ОГШБр (на четвертому фото), було 28 років. 16 лютого він отримав кульове поранення під час бою з ворогом поблизу селища Кримське на Луганщині. Сергій пішов на війну добровольцем, згодом підписав контракт та продовжив захищати Україну у складі ЗСУ. Боєць родом із селища Вербовець Черкаської області. У нього залишилися дві сестри та брат, який також воював на Сході.


Сергій Данілейченко

Військовослужбовець 24-ї ОМБр Василь Богоносюк загинув 20 лютого від кулі ворожого снайпера. Йому було 38 років. Він захищав нас від самого початку війни на Сході України. Боєць перебував на спостережному посту, коли помітив рух з боку окупантів. Він попередив побратимів та відкрив вогонь. Медики до останнього боролися за життя військового, та поранення виявилося несумісним з життям.

Василь жив у селі Васильків на Тернопільщині, воював добровольцем з 2014 року, а потім підписав контракт. У нього залишилися дружина та двоє донечок.


Василь Богоносюк

Євген Фурсов з міста Дружківка на Донеччині загинув 23 лютого. Йому було 43 роки. Він служив у 122-му батальйоні 81 ОАеМБр. Поранення військовий отримав унаслідок прямого влучання снаряда. У Євгена залишилися батьки та донька.


Євген Фурсов

Борис Бординюк загинув 24 лютого внаслідок мінометного обстрілу. Це сталося в районі Світлодарської дуги. Військовослужбовцю 54-ї ОМБр був 31 рік. Він родом із села Благовіщенка Запорізької області. У нього залишилися батьки.


Борис Бординюк

25 лютого на Донбасі загинув заступник командира БМП однієї з механізованих бригад Олександр Медінцев. Це сталося на Попаснянському напрямку. Вдень ворог відкрив вогонь зі стрілецької зброї та намагався наблизитися до українських позицій. Під час бою в Олександра поцілив ворожий снайпер.

Вічна слава загиблим Героям! Ми не забудемо…

Підтримати тих, хто захищає Україну можна тут.

Читайте також: Бойовики нещадно обстрілюють населені пункти та ЗСУ