Як не будемо чубитись – переможемо, або Україно, бери приклад з Ізраїлю!

18 августа 2016, 18:32

Автор: Дід Панас

Источник:

Кому що, а курці просо. Тим, хто вважають, що Україна аж ніяк не може перемогти Росію, бо тут – 42 мільйони жителів, а там – 140 мільйонів, тут – невелика армія, а там – велика, тут – таке, а там – сяке, слід пам'ятати наступне...

Коли в Ізраїлі почалась війна за незалежність (1947-1949), ізраїльтян було аж три з половиною мільйони. Всіх – дітей, жінок, старих, молодих – всіх. Армії п'яти держав, які напали на Ізраїль, становили загальною чисельністю... стільки ж солдатів! Три з половиною мільйони. Тобто, виходило, як у "Матриці" (а може, саме тому у "Матриці" так і зробили): на кожного жителя – по ворожому солдатові. У тих напасників були танки, літаки, артилерія, добрячі інструктори з біглих німецьких нацистів. У Ізраїля була Хагана – тобто, партизанські загони, з яких щойно з'явилась армія. І перші місяці не було більш АНІЧОГІСІНЬКО, а мамусі тягали на передову синочкам їстоньки – неначе наші волонтери зараз.

Ніяка Америка не давала тоді Ізраїлю зброю – просто відмовилась, тай усе. Європа надсилала єврейських біженців замість допомоги. Тільки потім Сталін дозволив продавати (!) ізраїльтянам трофейну німецьку зброю – перші ізраїльскі винищувачі були німецькими "Мессершмітами-109". За два роки армія піднялась, зкріпла та розбила вщент всіх, хто на неї поліз. Ніц не нагадує, би'м поспитув?

Але ізраїльтяни були єдині, об'єднані, трималися один за одного. Не копирсалися ні в яких взаємних образах, не чубилися сефарди з ашкеназі, а хабадники з хасидами. Не заморочувалися на те, що про них подумають Америка та Європа і, якщо треба було – били на смерть, чхаючи на велемудрі умовляння. Саме тоді Давид бен Гуріон, людина глибоко цивільна, сформулював суть ізраїльської військової доктрини: "Ми повинні бути готовими битися шалено, битися, неначе скажені собаки, битися так, аби нас боялися значно більше, аніж ненавиділи". І тому бідна, злиденна країна з трьома з половиною мільйонами населення перемогла п'ять країн з трьома з половиною мільйонами солдатів, які оточували її всю, по периметру. І потім перемагали ще не раз.

Це, дітоньки – водночас і надія, і наука. Як зможемо не чубитись, відкласти власні колибайки до перемоги – то перемога буде.

Читайте також: "Хай тільки сунуться!" Другий фронт, і Україна – "другий Ізраїль"