Запам’ятайте, а ще краще запишіть

Не потрібно заглядати в турнірну таблицю. Не варто дивитися в таблицю коефіцієнтів УЕФА. Це все не має значення, коли на поле виходять дві команди Глазго – «синьо-біла» та «біло-зелена». Old Firm Derby – головний матч вікенду. Принаймні для мене.

Шотландський футбол зараз переживає ненайкращі часи. На євроарені кожне очко, кожна перемога дається хлопцям із півночі Британії нелегко. Але знову ж таки – відштовхуватися потрібно від того що це ШОТЛАНДСЬКИЙ ФУТБОЛ. Якщо хочеш подивитися дивовижні фінти, неймовірні комбінації тощо – не дивися дербі старої фірми. Є «Барса», є «Реал» із їхніми іспанськими розгромами, красивою грою та відсутністю інтриги. А є – як противага мабуть – битва синього та зеленого, протестантського та католицького, королівського та республіканського…

Ще коли команди й не з’явилися на полі, фани «Селтіка» затягнули легендарне «You’ll Never Walk Alone» – і кров застигла в жилах. Для цих людей день матчу – один із головних у році. Вони вийдуть зі стадіону, щоби радіти або сумувати (залежно від кольору футболки) аж до наступного дербі. Це більше, ніж футбол. Але цей футбол – чудовий спосіб з’ясування міжрелігійних стосунків. У Белфасті сильнішого визначають набагато кривавішими методами…

Тут не було неймовірних фінтів. І бракувало чудових комбінацій. Але футбол, який грали на «Селтік Парку» був справді чоловічим. Скрипіли зуби! Тріщали кістки! Божеволіли трибуни…

Я не буду приховувати, що в цьому протистоянні симпатизую «Селтіку». Та й навряд чи мені вдалося б це приховати. Втім перемоги «кельтів» я чекав не лише через особисту прихильність до них. Ось-ось у Шотландії повинна статися зміна лідера. Вигравши два чемпіонати поспіль, «Рейнджерс» вирішили, що мають усе для повного домінування. Більше того – «синім» здалося, що навіть маючи значно менше, вони все одно раз за разом битимуть «біло-зелених». Так «Айброкс» покинув найкращий бомбардир в історії SPL Кріс Бойд, а також Томпсон, Вілсон, Нову… І це все без належної заміни! «Кельти» теж позбулися доброї половини основи, але вони зробили це, замінивши підстаркуватих гравців + Макгіді низкою насправді перспективних футболістів… Так думав я перед грою… Так продовжував думати і після першого тайму – гол у роздягальню забив Гері Хупер.

Другий тайм став потужним ударом по самолюбству вболівальників «Селтіка». Ті, хто має повернути клубові перемоги, стали причиною його ж поразки в домашньому дербі. В складі господарів виявилося забагато нових людей. Тих, для кого це Олд Фірм стало першою в кар’єрі. Тих, хто не розумів, що в таких матчах втрата концентрації бодай на секунду карається моментально. Ну і що з того, що володіння м’ячем 63%-37% на користь «кельтів»? Що з того, що «рейнджери» за гру подали один кутовий, а «Селтік» - одинадцять?! Яке значення має перевага 14:6 за нанесеними ударами. Підсумковий рахунок, як для домашнього дербі просто ганебний – 1:3. Та ще й усі голи якісь дурнуваті…

Автогол, воротарський ляп і лівуватий пенальті… Але це все – лише спроба виправдатися. Ніхто ж не заважав «біло-зеленим» реалізовувати свої моменти… Хлопці просто програли битву, так і не зрозумівши, що це війна… Наступного разу «кельти» на полів подякують за урок. Урок, який не стає менш цінним від того, що його дав ворог. Урок, який ці хлопці запам’ятають на все життя. Новий рік почнеться по-іншому. 1 січня 2011 року – Old Firm Derby на «Айброксі»!!!