Зупинити земельну вакханалію повинна спеціальна Національна Асамблея

Якщо українське суспільство відсторонять від вирішення питання землі, це матиме вкрай негативні наслідки. Натомість, у стінах парламенту уже ухвалено цілу низку законопроектів, що розв’язують руки земельним рейдерам. Як-то щодо питань "відумерлої спадщини" (закон № 3006). Очікують свого розгляду зміни моделі емфітевзису. Діючі неефективні норми взагалі пропонуються замінити так, що з’явиться можливість безконтрольно віддати землю у власність іноземцям. Не забарився і ключовий у всій цій вакханалії законопроект №5535, яким фактично запроваджується ринок сільськогосподарських земель, як-то державної, комунальної та приватної власності, виділених в натурі та усіх інших.

Негативні наслідки продажу земель іноземцям вже відчули на собі країни Латинської Америки. Бразилія є однією з найбільших аграрних країн у світі. Вона володіє 415,5 гектарів орних земель. У той же час власність на землю в Бразилії зосереджена в руках кількох осіб. Тільки 1% фермерств обробляє 45% всіх земель. У зв’язку з цим у Бразилії набув популярності Рух безземельних селян. Його членами є 1,5 млн жителів країни. Вони вимагають провести нову земельну реформу і дати людям у сільській місцевості можливість займатись сільським господарством.

Схожий супротив продаж земель іноземцям зустрів і у сусідній з Україною Румунії. З 1 січня 2014 року іноземці можуть вільно купувати землі на території Румунії. До цього моменту нерезидентам необхідно було попередньо зареєструвати на території країни юридичну особу. На момент відкриття ринку для іноземців земля в Румунії була найдешевшою в Європі. У зв’язку з цим країною прокотилась хвиля протестів селян, які побоювались масової скупки земель іноземцями. Це змусило владу обмежити обсяг земель, які можуть купити нерезиденти країни до 100 га.

Хіба такої долі ми хочемо для українських селян? Сьогодні в Україні діють 39 тис. фермерських та більше 4 млн особистих селянських господарств. Повторення описаних сценаріїв призведе до обезземелення та знищення дрібного й середнього виробника, який зараз має свою нішу на агроринку.

Ми пропонуємо компроміс. Коли за стіл сядуть представники влади, бізнесу та громади. Таким майданчиком повинна стати Національна Земельна Асамблея, склад якої має обиратися на вільних виборах.

Асамблея повинна розробити правила ринку землі та сформулювати ключові питання. І уже на підставі визначених параметрів парламент має приймати законодавчі акти, уряд їх втілювати, а Президент гарантувати дотримання Конституції.

Ми розробили власну "дорожню карту" земельної реформи (в основі якої, перш за все лежить інвентаризація землі та покращення добробуту українців) та готові її відкрито обговорювати.

Поки що створення такого органу, як Національна Земельна Асамблея може й виглядати малореалістичним. Та ми переконані, що це дієвий механізм виходу із кризи взаємовідносин влада-народ у стратегічному для українців питанні – землі.

Читайте також: Чи готові українці продавати землю