Ішов по Києву як хазяїн, – Ліна Костенко пригадала, як натрапила на Путіна й поглузувала з нього

Марія Касій

Основні тези

Ліна Костенко пригадала зустріч з Путіним в Києві.
Вона побачила його демонстрацію зверхності, що підкреслювала наміри Росії не відпускати Україну.

Письменниця та поетеса Ліна Костенко пригадала, як зустріла Путіна в центрі Києва. Тоді вона йшла позаду й жартувала, а також зрозуміла, що Росія так просто не відпустить Україну.

Ліна Костенко поділилася спогадами в інтерв'ю, яке дала Сергію Жадану. Про це пише Show 24 з посиланням на ютуб-канал "Радіо Хартія".

До слова Інформації не було, – Ліна Костенко розповіла, як дізналась про репресії у будинку "Слово"

Поетка пригадала, як поверталась з Києво-Могилянської академії з друзями та наштовхнулась на охорону Путіна. Диктатор тоді йшов по Києву "як господар". Цю історію вона згадувала у своїй книжці "Записки українського самашедшого".

Путін ходив по Києву. Я зачепилася за його охорону та сказала нашим, що це якісь ніндзі. Бо Путін ішов прямо, а позаду "крилом" йшли в чорному. І він ішов по всьому Хрещатику. А ми йшли з Києво-Могилянської академії. Коли з-за Пасажу – Путін. А Хрещатик уже майже порожній. І ми йшли й жартували. І тоді я сказала: "Це ж Путін зараз іде по Хрещатику та думає про Київ: "Мать-перемать городов русских"",
– розповіла Ліна Костенко.

Ліна Василівна тоді відчувала демонстрацію Путіним зверхності. На той час вона зрозуміла, що цей "прохід" мав диктаторські риси й показував наміри Росії "не відпускати" Україну.

"Мені дуже дивно, що жоден не помітив, що Путін ішов без супроводу наших, як хазяїн. З-за будинків вибігали якісь люди з автоматами, перебігали за Бесарабку. Я тоді зрозуміла, ідучи за цією компашкою, ну як, щоб Росія випустила Україну", – поділилась Ліна Костенко.

Про що ще письменниця розповіла в інтерв'ю?

У першій частині інтерв'ю Ліна Костенко анонсувала історичний роман, поділилась думками про російсько-українську війну та з болем висловилась про загиблих українських поетів.
Також поетеса пригадала, що у радянські часи вона не друкувалася 16 років. Через цей тиск вона й зараз живе сама та "замкнена".
Лін Василівна ще пригадала перший раз, коли побачила Павла Тичину. Тоді вона була ще школяркою. За словами Костенко, поет добре до неї поставився, коли побачив її вірші.