путін змирився і не пікнув, – Піонтковський про ситуацію в Нагірному Карабасі

27 серпня 2022, 00:52
Читать новость на русском

росія передала Азербайджану контроль над єдиною дорогою, що сполучає Вірменію та Нагірний Карабах – Лачинський коридор. путін, а з ним і Вірменія втрачають свій вплив на регіон.

путін заплатив величезну ціну за порожні обіцянки Ердогана

Про це 24 каналу розповів російський публіцист Андрій Піонтковський. За його словами, такий розвиток подій був зрозумілим ще на початку серпня – напередодні зустрічі президента Туреччини Реджепа Ердогана з російським диктатором владіміром путіним у Сочі.

До теми Азербайджан повернув території, які майже 30 років були в окупації: вірмени покидають будинки

Уже тоді перші азербайджанські підрозділи увійшли в Лачинський коридор, який перебував під контролем так званих російських миротворців, і, не звертаючи на них увагу, зайняли там командні висоти. 

"Ердоган вже за 2 дні до зустрічі з путіним поставив свої умови – яку ціну він запитає за посередницькі послуги, спробу переконати Зеленського підписати капітуляційну угоду про припинення вогню, що зафіксує захоплені путіним території", – пояснив публіцист.

Так, російський президент очікував від Ердогана, що той доб'ється того, що не вдалося Драгі, Макрону і Шольцу, коли вони приїжджали до Києва. Утім, він усвідомлював, що нічого не вийде і цього разу, але все ж заплатив величезну геополітичну ціну. Це демонструє те відчайдушне становище, у якому перебуває путін.

росія втратила вплив на Південному Кавказі

Отож, очільник країни-агресорки санкціонував свободу рук Туреччини не лише у Нагірному Карабасі, а й у двох інших регіонах – у Сирії, куди 16 серпня турки ввели свої війська, і навіть в Лівії, звідки путін вивів підрозділ прігожина. 

Це показує той масштаб западні, в яку Ердоган послідовно загнав путіна. Він блискуче переграв свого молодшенького російського партнера,
– вважає Піонтковський.  

Зараз путін фактично не має ніякого впливу на Південному Кавказі, Ердоган його звідти витискає. І передумови для цього склалися вже давно. До прикладу, у Шушинській декларації Туреччини та Азербайджану формально було підписано об'єднання азербайджанської та турецької армій в одну армію, армію НАТО. 

"путін, який пояснює свою дику варварську агресію в Україні тим, що бореться з розширенням НАТО, змирився та не пікнув через той факт, що фактично НАТО в обличчі турецької та азербайджанської армій заволоділо Південним Кавказом", – зауважив публіцист.  

Як поведеться Вірменія щодо росії

Ще одне питання – як до домовленостей росії та Туреччини поставиться Вірменія, яку фактично кинув путін. Як пояснив Піонтковський, там дуже складна внутрішньополітична ситуація. 

Абсолютні агенти кремля – Саркісян і Качарян 15 років керували Вірменією та повністю, як економічно, так і геополітично, продали її москві. Відтак, багато хто у Вірменії очікував, що прихід до влади Пушиняна означатиме, що країні вдасться вирватися з російського зашморгу. 

"москва не приховувала, що весь час стравлювала Азербайджан і Вірменію, щоб виступати в ролі посередника. Так і почалася остання війна – москва спровокувала перші зіткнення, очікуючи, що Азербайджан займе один район навколо Карабаху, а путін спуститься в білому одязі, і утвердить себе великим посередником та миротворцем. Але тут вмішалася Туреччина, і путін просто злякався та втік", – пояснив публіцист. 

За його словами, у Вірменії це чудово розуміють, але уряд Пушиняна чомусь продовжує плазувати перед москвою. Утім, проти цієї лінії виступають провірменські, прозахідні сили, що групуються довкола партії "Полюс".

Її вплив (партії "Полюс" – 24 канал) росте, тож я не думаю, що вірменський народ ще раз прийме абсолютну зраду москвою вірменських національних інтересів,
– підсумував Піонтковський. 

Піонтковський прокоментував зміну впливу у Нагірному Карабаху: дивіться відео

 

Боротьба українців важлива для всіх пострадянських країн

Також публіцист підкреслив, що на стан речей у країнах пострадянського простору дуже впливає війна в Україні. Він вважає, що усі вони прагнуть ослаблення путіна та припинення російського впливу, чому сприяє героїчна боротьба українського народу.