Список підозрюваних у злитті інформації щодо вагнерівців досить короткий, – Бутусов

Що заявив Бутусов

Журналіст наголосив, що "злити" інформацію могла лише та особа, яка перебувала в кабінеті Офісу Президента, коли відбувалася нарада.

Читайте також Вихід розслідування Bellingcat про вагнерівців відклали на квітень

Ми розуміємо, що зателефонувати до Мінська міг тільки хтось із вищих керівних діячів. Хто мав право на такі дзвінки до Мінська? Хто міг зв'язатися?
– сказав Бутусов.

Він додав, що наразі не можна казати, що це зробили начальник розвідки Міноборони Василь Бурба та заступник голови СБУ Руслан Баранецький. Комунікувати з Білоруссю могли президент, голова ОП та керівник комітету розвідки.

"Я не думаю, що ми можемо зараз щось щодо секретаря говорити, це може бути тільки дуже високий рівень", – наголосив журналіст.

Потрібно відкрити кримінальну справу

Бутусов підкреслив, що для того, аби встановити, хто передав сигнал, слід відкрити кримінальну справу. Тільки так можна буде допитати всіх причетних.

Він зауважив, що Україна повністю втратила довіру союзників. "Ми провалили операцію, яку разом з нами робили спецслужби США і Туреччини".

Головне про операцію з вагнерівцями

• 29 липня 2020 року в Білорусі затримали 32 бойовиків приватної військової компанії "Вагнера". Мінськ заявив, що ті прибули до країни, аби дестабілізувати ситуацію перед виборами.
• Україна надіслала Білорусі запит на екстрадицію 28 вагнерівців, бо вони були причетні до злочинів на Донбасі. Однак там його проігнорували і передали силовиків Росії.
• У ЗМІ з'явилася інформація, що Київ планував затримати вагнерівців, проте спецоперація зірвалася через "злив" з Офісу Президента.
• Очільник ОП Андрій Єрмак у відповідь заявив, що готовий до будь-яких розслідувань у справі, бо йому "немає чого боятися і приховувати".