В Україні відбувся другий саміт Кримської платформи: головні тези
Сьогодні в Україні розпочався другий саміт Кримської платформи. Вона відбувається в онлайн-форматі. Її відкрив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба.
Вперше Кримську платформу розпочали у Києві у 2021 році, щоб просувати деокупацію півострова. Проте цього року вона особлива через те, що росія розпочала проти України повномасштабну війну.
До теми Крим з Україною, і ми точно повернемось, – Зеленський виступив на саміті Кримської платформи
Цьогоріч Кримська платформа значно масштабніша
Дмитро Кулеба зауважив, що цього року на саміт Кримської платформи прийшло значно більше учасників, ніж минулого року.
Президент Володимир Зеленський теж наголосив, що за рік можливості Кримської платформи вдалось значно розширити. Минулого року у ній брали участь 46 іноземних держав та міжнародних організацій, а цьогоріч – майже 60. Крім цього, цієї осені Кримська платформа продовжиться – у жовтні в Хорватії відбудеться перший парламентський саміт.
Президент наголосив, що до Європейського союзу Україна увійде разом із Кримом.
Особливості другої Кримської платформи
Загалом у саміті візьмуть участь 40 президентів і прем'єр-міністрів різних держав, включно з лідерами G7. Окрім цього, вперше приєднались представники Африки та Південної Америки.
Хоч зустріч відбувається в онлайн-форматі, президент Анджей Дуда приїхав до Києва особисто та сів за стіл поруч з Володимиром Зеленським. Своє звернення Дуда розпочав українською мовою. Він наголосив, що Крим – це Україна та завжди нею буде.
До другого саміту Кримської платформи долучились багато іноземних лідерів:
Про що говорили міжнародні спікери
Анджей Дуда нагадав деяким країнам, що вони мовчки погодились з окупацією півострова та продовжували вести бізнес з росією, пригадав і Північний потік-2 й виступив за його демонтаж. Президент Польщі наголосив, що після всіх воєнних злочинів росії проти України у будь-якому випадку не можна повертатися до тих стосунків з агресором, які були ще 23 лютого. І потрібно повернути всі території України, разом із Кримом. Він зізнався, що не бував у Криму, але знає, що це чарівне місце. У 2022 році він як ніколи вірить, що Володимир Зеленський покаже йому Крим.
Прем'єр-міністр Канади Джастін Трюдо виступав разом з канцлером Німеччини Олафом Шольцом. Трюдо наголосив, що російська агресія проти України розпочалась у 2014 році. І Україна має повне право оборонятися та захищати свій суверенітет. Канада разом із партнерами продовжить санкції проти 1750 громадян росії, білорусі та організацій й додасть до цього списку ще 62 людини та 1 підприємство оборонного сектору росії.
Олаф Шольц наголосив, що Німеччина ніколи не визнає окуповані українські території російськими й вони ніколи не будуть предметом розгляду у перемовинах. Він підкреслив, що саме росія відповідальна за продовольчу кризу у всьому світі. Наостанок він побажав, щоб День Незалежності в Україні минув безпечно та щасливо. Також канцлер Німеччини оголосив про новий пакет військової допомоги для України (ППО, боєприпаси, ракетні комплекси, гаубиці).
Борис Джонсон пригадав 2014 рік і сказав, що окупація Криму була першим етапом російсько-української війни. Він визнав, що Захід тоді не мав рішучості та сміливості, щоб визнати це. А тим часом росія перетворила Крим на військовий табір та трамплін для повномасштабного наступу.
Президент Франції Еммануель Макрон теж сказав, що Франція ніколи не визнає анексії Криму та нагадав росії про її зобов'язання з дотримання міжнародного права. Він наголосив, що Франція та ЄС будуть підтримувати боротьбу українців, оскільки це самозахист.
Прем'єр-міністр Італії Маріо Драґі заявив, що Італія завжди засуджувала анексію Криму росією і "глибоко стурбовані" погіршенням ситуації з правами людини на півострові.
Голова Європейської ради Шарль Мішель наголосив на необхідності демілітаризації ЗАЕС й закликав росію надати доступ до станції. Також він заявив, що мріє побувати в українському Криму і наголосив, що майбутнє України разом з Європейським союзом.
Очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн пообіцяла, що ЄС продовжуватиме допомагати Україні стільки, скільки це буде необхідно. А путін своїми діями домігся того, чого боявся – Україна ще більше зблизилася з Євросоюзом та стала членом у кандидати ЄС.
Прем'єр-міністр Японії Кісіда Фуміо сказав, що його країна продовжить надавати Україні допомогу у розмірі 1,1 мільярда доларів США. І як країна, що головуватиме наступного року у Великій сімці, Японія докладатиме всіх зусиль, щоб встановити в Україні мир. Крім цього Кісіда Фуміо підкреслив, що як прем'єр, який народився в Хіросімі він ніколи не потерпить загрозу застосування ядерної зброї.
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг, сказав що зима буде важкою й видно, що росія веде війну на виснаження. Він наголосив, що НАТО й надалі підтримуватиме Україну, а путін повинен забрати свої війська з українських територій.
Лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв нагадав, що окупація території чужої країни несе загрозу світопорядку і завдає величезних збитків і самій державі окупанту. А росія, немов у середньовіччі, ставить ультиматуми, що згідна "припинити вогонь", якщо Україна визнає Крим та Севастополь частиною росії.
Він також повідомив, що після повномасштабного вторгнення від деяких іноземних лідерів були пропозиції "врегулювання", які приголомшили. Зокрема один з потенційних кандидатів у президенти США у 2024 році запропонував віддати Крим росії, щоб Путін "зберіг обличчя". Джемілєв висловив сподівання, що подібна позиція ніколи не буде превалювати в цивілізованому світі.
Президент Словенії Борут Пахор закликав росію негайно та без жодних умов вивести війська з України. Він відзначив мужність укранського народу та керівництвва країни, які боронять міжнародні цінності та свободу.
Президент Естонії Алар Каріс теж засудив російську агресію, наголовисши, що слід добре пам’ятати уроки історії, аби не дати відродитися імперії зла.
Політик пропонує запровадити жорсткіші санкції, аби кожен російський громадянин відчув ці наслідки. Тільки так можна зупинити путінську війну.
Президент Фінляндії Саулі Нійністьо зауважив, що Україна належить до європейської родини. Глава країни наголосив, що дії росії тільки погіршуються, натомість підтримка України міжнародною спільнотою посилюється.
Очільниця Грузії Саломе Зарубішвілі переконана, що українці вже перемогли, оскільки змогли об'єднати навколо себе весь світ. Окупації не місце в 21 столітті.
Прем'єр Нідерландів Марк Рютте зізнався, що картина незаконної окупації Криму досі стоять в нього перед очима. Повномасштабна війна показує, що росія й далі нехтує міжнародним законодавством.
Також на саміті виступали лідери країн Латинської Америки. Зокрема, президент Гватемали Алехандро Джамматтеї наголосив, що підтримує суверенітет України та цілісність усіх її територій.
Прем'єр Ірландії Мікхол Мартін наголосив, що українці, як і будь-який народ, мають право обирати своє майбутнє, тому його країна підтримуватиме нас, за всіх обставин.
Про підтримку України говорили також:
- президент Швейцарії Ігнаціо Кассіс,
- прем'єр Люксембургу Ксав'є Беттель,
- Глава уряду Іспанії Педро Санчес,
- Прем'єр Румунії Ніколає Чуке,
- голова президії Боснії та Герцеговини Шефік Джаферович.
- президент Ісландії Гвюдні Йоуханессон,
- очільник Латвії Егілс Левітс.
Останній відзначив, що перемога України потрібна і для майбутнього самої Європи.
Литовський лідер Гітанас Наусєда заявив, що росія використовує окупований Крим як плацдарм для військових злочинів. Від цього стражають і корінне населення, зокрема, кримські татари. Півострів неодмінно має повернутись до України.
Президентка Молдови Майя Санду відзначила продовольчу та енергетичну кризу у світі, яку спричинила агресія росії. Усі громадяни Молдови стоять на боці України. Ця підтримка не припинятиметься.
Президент Туреччини Реджеп Ердоган переконує, невизнання анексії Криму залишатиметься принциповою позицією його країни.
Ми сприятимемо зусиллям платформи на всіх рівнях і далі. Ми вважаємо захоплення Криму незаконним, неконституційним,
– сказав Ердоган.
Він наголосив, що Крим має повернутись Україні. Крім того, лідер зазначив, що це єдина батьківщина кримських татар, тому платформа має надзвичайну вагу. Туреччина і далі підтримуватиме український уряд та кримських татар.
Прем'єрка Швеції Магделена Андерссон закликала світ залишатись єдними у підтримці України, аби попередити агресію в іншиз країнах. Бельгійський лідер Александр де Кроо впевнений, що путін відповідатиме за свої дії.
Прем'єр Хорватії Андрей Пленкович переконаний, що війна в Україні є протистоянням між демократією та автократією. Він запевнив, що Київ може розраховувати на Загреб. Прем'єр Чехії Петр Фіала зауважив, що свобода Криму та прав його населення стоїть на кону, а стабільність у Чорноморському регіоні – це пріоритети всіх. Він наголосив, що світ слабко реагує на порушення росією міжнародного права.
Прем'єр Греції Кіріакос Мітсотакіс нагадав світу, що треба згуртовано давати відсіч авторитарним режимам. Його країна ніколи не визнає незаконних змін кордонів України.
Прем'єр Чорногорії Дрітан Абазович висловив солідарність з Україною та кримськими татарами. Політик зазначив, що його держава готова взяти участь у відбудові українських міст.
Прем'єрка Нової Зеландії Джасінда Ардерн теж наголосила, що країна залишається відданою Україні. За будь-якої можливості, слід закликати до дипломатичних шляхів.
Глава МЗС Австралії Пенні Уонг зауважила, що такої зневаги до міжнародного права, яку демонструє росія, терпіти не можна.
Генсек ООН Антоніу Гутерреш наголосив, що територіальна цілісність держав є непорушною. Це основоположні принципи політики ООН. Про ситуацію з правами людини в окупованому Криму генсек теж неодноразово доповідав – вона не покращувалась.
Україна готова провести демілітаризацію Криму
Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль розповів, що орієнтовні втрати України від тимчасової окупації Криму становлять близько 118 мільярдів доларів. Зараз півострів – одне з місць, звідки здійснюються обстріли та масові вбивства українців.
Окупанти перетворили військову інфраструктуру Криму на військову ціль, тому, за словами політика, Україна готова провести демілітаризацію. Водночас ми б вітали добровільний вихід російських військ з території України, зокрема, й Криму.
Після деокупації півострова його розвиток стане невід'ємною частиною плану відновлення України.
У День українського прапора ми не сумніваємось, що наш стяг підніметься над українським Сімферополем, над українським Севастополем, як і над іншими містами,
– підсумував Шмигаль.