Укр Рус
24 Канал Новини України Амбітний експеримент, який не став серійним: чому Росія побудувала лише один Су‑47 "Беркут"
9 січня, 13:45
3

Амбітний експеримент, який не став серійним: чому Росія побудувала лише один Су‑47 "Беркут"

Анастасія Колеснікова
Основні тези
  • Су-47 "Беркут" був експериментальним винищувачем з крилами зі зворотною стрілоподібністю, що давав суттєві маневрові переваги.

  • Він не пішов у серійне виробництво через технологічні обмеження та фінансові труднощі після розпаду СРСР.

     

У 1990-х роках Росія збудувала експериментальний винищувач Су-47 "Беркут". Очікувалося, що завдяки своїй незвичній конструкції він мав би стати проривом в авіації. Але зрештою, цей літак масове виробництво так і не побачив.

Головною особливістю Су-47 були крила зі зворотною стрілоподібністю – вони нахилені вперед, а не назад, як у більшості літаків, передає 24 Канал із посиланням на 19FortyFive.

Дивіться також Маленька ракета США "підштовхнула" СРСР до розпаду: до чого тут "Орешник" 

Чому Су-47 "Беркут" так і пустили у серійне виробництво?

Теоретично така конструкція давала суттєві переваги: 

  • дуже високу маневровість на дозвукових швидкостях;
  • кращу керованість на малих швидкостях;
  • коротший зліт і посадку, що було важливо для авіаносців. Саме тому проєкт спочатку цікавив Військово-морський флот СРСР, який розглядав Су-47 як можливий палубний винищувач. 

Ще однією важливою рисою був внутрішній відсік для озброєння, що зменшувало опір повітря та частково відповідало концепції стелс. Через це деякі експерти вважали Су-47 кроком у бік малопомітних винищувачів. 

Перший політ Су-47 здійснив 25 вересня 1997 року. Літак міг літати лише завдяки комп'ютерній системі керування (fly-by-wire). Головна ж біда – самі крила: під час різких маневрів вони сильно скручувалися, швидко зношувалися і могли зруйнуватися. Технології та матеріали того часу не дозволяли повністю розв'язати цю проблему.

Зверніть увагу! Слід зауважити, що американці раніше провели схожий експеримент. Літак Grumman X-29, створений за участі NASA та DARPA, вперше полетів 14 грудня 1984 року. X-29 також мав крила зі зворотною стрілоподібністю і був настільки нестабільним, що DARPA назвала його "найбільш аеродинамічно нестабільним літаком в історії".

На долю Су-47 вплинули одразу кілька факторів: 

  • розпад СРСР у 1991 році – фінансування оборонних програм різко скоротилося. Дорогі експериментальні проєкти втратили підтримку.
  • зміна військових пріоритетів – після холодної війни акцент змістився з надманевровості на малопомітність і універсальність.
  • надто високі ризики – Су-47 був технологічно складним і дорогим, без гарантії серійного успіху. У підсумку росіяни побудували лише один літний прототип, який використовували як технологічний демонстратор, а не бойовий літак. 

Хоча Су-47 не пішов у серійне виробництво, він виконав важливу роль: на ньому відпрацьовували композитні матеріали; тестували нові алгоритми fly-by-wire, досліджували внутрішні відсіки озброєння. Ці напрацювання пізніше використали під час створення Су-57, який почали розробляти наприкінці 1990-х років.

Останні новини про нову зброю