Трамп визначився зі своїм планом миру в Україні, але Київ на нього не погодиться
Через 72 години після перемоги Трампа на президентських виборах вранці 9 листопада з табору переможця надійшла дивовижна за своїм ідіотизмом і безсовісністю заява радника і ледь не керівника виборчої компанії Брайана Ланзи. Він звинуватив Україну в тому, що та нібито хоче змусити американських солдатів битися за Крим.
Трамп відмовився від друга України у своїй Адміністрації
Українські солдати третій рік борються (і зазнають величезних втрат) насамперед за свою країну та її свободу, але навіть за те, щоб американцям не довелося завтра боротися і вмирати в Європі та на Далекому Сході. Щоб захистити щасливий гедоністичний Захід від навали російсько-корейської східної орди, українцям не потрібні американські солдати. Але їм дуже потрібна американська зброя, яку попередня адміністрація передавала дуже скупо, з великими затримками та безглуздими обмеженнями на її використання. Про це заявив Андрій Піонтковський, інформує 24 Канал.
Читайте також Дві кризи привели Україну до негативної стратегічної динаміки
Роздуми пана радника були настільки брехливі й обурливі, що вони негайно викликали шквал у соціальних мережах. Прессекретар Дональда Трампа був змушений дистанціюватися від них як від приватної думки одного з членів команди. Це була остання відносно хороша новина з Вашингтону 9 листопада. Головна і дуже погана прийшла до вечора:
"Я не запрошуватиму колишнього посла Ніккі Гейлі або колишнього держсекретаря Майка Помпео приєднатися до адміністрації Трампа, яка зараз перебуває в стадії формування, – заявив Трамп. – Я високо ціную співпрацю з ними раніше і хотів би подякувати їм за службу нашій країні".
Тим часом кілька поінформованих джерел донедавна запевняли, що кандидатура Майка Помпео серйозно розглядається на посаду глави Пентагону. Помпео – переконаний атлантист, класичний представник глибинної держави. Він був архітектором винятково успішної близькосхідної політики першої адміністрації Трампа.
Помпео – друг України й очікувалося, що він відіграватиме роль такого ж мудрого зовнішньополітичного дядька і в другій трампівській адміністрації. Він оприлюднив свій план миру в Україні ще в липні.
Згідно з ним, сторони погоджуються на тривале перемир'я вздовж чинної лінії зіткнення, Захід категорично не визнає при цьому окуповані українські території, які легально належать Росії. НАТО бере на себе відповідальність захищати територію України на захід від лінії поділу у разі нового нападу Владіміра Путіна.
Це не план Перемоги України, але в теперішніх обставинах це серйозний план. По суті, мовиться про вступ у НАТО розділеної країни (як Німеччина у 1953 році). Україна втрачає на якийсь час 20% своєї території, але країна остаточно звільняється від влади Московії та у сфері безпеки стає інтегральною частиною Заходу. Припускаю, що більшість українського народу могла б із тяжким серцем, та все ж схвалити такий план на референдумі.
Зауважте Американської сили вже не існує, але Трамп цього ще не усвідомив
План знищення української держави
Але референдуму за планом Помпео не буде. Цей план ніколи не підтримає Путін. Хоч би як апетитно пережовував Путін захоплені шматки української території, йому їх недостатньо. Йому потрібна вся Україна. Ба більше, з пожадливістю він передчуває той стан ганьби, сорому, безпорадності та безсилля, в який зануриться весь колишній Вільний світ після здачі України.
7 листопада на Валдайському форумі він так переможно сяяв, так розпинався в компліментах вірному Трампу, що я тепер впевнений: він уже знав тоді, що Трамп відмовився від послуг свого зовнішньополітичного гуру і вибрав план професійного українофоба, призначеного ним 2022 року сенатором, а у 2024 році – віцепрезидентом Джей Ді Венса. Власне Венсу було доручено атрибутувати план, підготовлений на наших очах у ході взаємних візитів робочою групою однодумців (Путін, Трамп та Карлсон, Маск і Орбан, які курсували між ними).
План миру цих чудових людей – це план знищення української держави, план остаточного розв'язання українського питання. Так само як план Помпео, він передбачає заморожування конфлікту.
Але якщо у плані Помпео Україна отримує західні гарантії безпеки, аналогічні п'ятій статті НАТО, то за Венсом Україна навпаки – надає Росії гарантії своєї беззахисності. Вона юридично відмовляється від будь-якої військової допомоги Заходу, зокрема від постачання озброєнь.
Росіяни, з їхньою за Достоєвським "всесвітньою чуйністю", не могли залишитися байдужими до формування кабінету Трампа. На просторах російського інтернету я виявив чудову статейку "Американці не хочуть бачити Помпео в команді Трампа", де "РІА Новини" посилається на якесь анонімне опитування, в якому нібито 84% респондентів проти запрошення Помпео в уряд США.
Цікаво Навіщо Путін підлещується до Трампа
Так чи інакше перебіг подій форсується. Трамп визначився зі своїм "планом миру" в Україні. Україна на цей план не погодиться. Трамп погрожуватиме припинити постачання зброї. Це сценарій січня – лютого 2025 року. Думати про нього треба було нам усім учора. Отже, доведеться сьогодні.
Почнемо з інвентаризації наших активів, аналізу можливостей інститутів Вільного світу, що ще збереглися, з винуватою посмішкою, що зникає, як Чеширський кіт.
США
Трамп не пустив в уряд Гейлі та Помпео. Але він не може прибрати з щойно обраного Конгресу республіканців, яких там у більшості в обох палатах, і які здебільшого поділяють проукраїнські погляди Хейлі та Помпео, а не пропутінські Венса та Трампа. Ця більшість має своїх яскравих лідерів – Майкла Маккола, Майка Роджерса, Майка Тернера – авторів чудової доповіді "A Proposal for Victory in Ukraine". Два роки вони справедливо викривали байденівську адміністрацію за недостатню військову допомогу Україні, і вони ж подолали завзятий опір трампістів закону про фінансування цієї допомоги. До речі, організатором і душею бойкоту закону був негідник – молодий сенатор Джей Ді Венс.
Сьогодні вся Україна дуже хотіла б послухати думку трьох наших шановних друзів щодо плану миру віцепрезидента Джей Ді Венса. І я сподіваюся, ми її найближчим часом почуємо.
Європа
Десятиліттями Європа виношувала плани створення європейської армії, здатної гарантувати її безпеку незалежно від настроїв заокеанського союзника. І ось несподівано ця армія виникла як Венера з морської піни. Називається вона ЗСУ і майже три роки вже захищає Європу від навали східних варварів. Але в Білому домі з'явився закінчений ідіот, який раптом вирішив змусити ефективну європейську армію капітулювати. А європейцям він порадив на нього не сподіватися, а самим розв'язувати проблему своєї оборони від тих варварів, яких три роки перемелювала ЗСУ.
Важливо Трамп, Сі та Моді будуть врегульовувати планетарний балаган
Екзистенційна загроза, що нависла над європейцями, дуже швидко прочищає їхні мізки й основне питання, яке вони ставлять собі сьогодні – а чи зможе Європа забезпечити постачання озброєнь Україні, коли зазначений вище джентльмен припинить їх у покарання Україні за відмову капітулювати.
Відповідь парадоксальна – і так, і ні, залежно від сценарію воєнних дій. За патового сценарію тривалої війни на виснаженні вздовж тисячокілометрової лінії зіткнення сторін – ні. Європа просто не має таких, як у США, потужностей виробництва артилерійських снарядів. Поки їх нарощуватимуть, українці можуть закінчитися.
Але високотехнологічну зброю для бліцперемоги України Європа цілком може надати. Екстраординарна загроза вимагає ухвалення екстраординарних військово-політичних рішень. Сотні сучасних літаків (F-16, Mirages, Typhoons, Gripens) з національними екіпажами пілотів-"добровольців", що базуються на аеродромах Фінляндії, Польщі, Румунії, десятки NASAMS стануть абсолютними game-changers у російсько-українській війні. Вони встановлять де-факто безпольотну зону над усією територією України, знищуватимуть російську авіацію в глибині Росії та, нарешті, дистанційно елімінують або змусять евакуюватися все російське угруповання в Криму.
Український прапор у Севастополі плюс показове знищення Керченського мосту стануть якраз тими новими реаліями, що склалися на землі, які так любить посмакувати кремлівський диктатор після захоплення якогось українського села.
За моїми уявленнями, країн десять, які мають спільно необхідний потенціал, готові будуть на такий рішучий крок необхідної самооборони.