Глобальні розбірки

Кремль робив ставку на невизначеність, розкол, в ідеалі – з силовими та судовими елементами. Тому грав на рівність підтримки. Про це заявив Олексій Копитько, інформує 24 Канал.

Читайте також Наше майбутнє тепер точно залежить лише від нас, і є тільки два шляхи

Натомість здобув певність, взаємну комплементарність учасників перегонів та високі шанси на передбачувану передачу влади.

Дональд Трамп, Сі Цзіньпін, Нарендра Моді зараз якось упорядковуватимуть планетарний балаган. У кожного з них є час та повноваження для чогось великого. У зв'язку з цим були б корисні максимально швидкі дострокові вибори в Німеччині, аби Європа мала свій стійкий голос для балансу.

Перекидання північнокорейських військ у Європу на тлі євроатлантичного скепсису – жахливо наочний символ становища, в якому опинилися любителі "не провокувати росіян" і "не ескалювати". Для стилістичної досконалості залишилося розмістити корейців у Калінінграді та організувати невелику атаку мігрантами.

Розумні економічні експерти пишуть, що зараз почнуться глобальні розбірки щодо того, як розподілити витрати. США, Китай, Індія та ЄС (Німеччина) якось розписуватимуть земну кулю між собою, хто з ким і проти кого, поруч стоятиме товариш бін Салман (принц Саудівської Аравії – 24 Канал) і підливатиме/прикручуватиме нафту.

Зауважте Велике повернення республіканців: що чекає США найближчим часом

Оптимальний для нас варіант: Європа приходить до тями й починає адекватно фінансувати оборону. Зокрема, й справедливо платити Україні за наш внесок кров'ю у виснаження та стримування Росії. Їй допомагають Японія та Південна Корея.

Це створить правильну основу для збереження трансатлантичної єдності (бо вписується у бачення Трампа) та знизить ризики європейської змови з Китаєм, а через неї – з Росією.

Імовірність такого варіанту я оцінювати не беруся. Бо, крім раціональних аргументів (які на столі), є ще маса ірраціонального. До речі, частина ірраціонального – за нас.

Неприємно для нас, але ще гірше для Росії

Поховальні коментарі щодо Трампа та його "монобільшості" виглядають дещо передчасними. Спільним місцем публічних заяв щодо сценаріїв щодо України є твердження, що Трамп сам ухвалить рішення. Але варіанти цього рішення опрацьовуватиме команда.

Повної ясності щодо того, хто закриватиме блок оборони та безпеки у майбутній адміністрації, поки що немає. Проте вже озвучено низку прізвищ, які мало того що "яструби", так ще й, м'яко кажучи, не друзі Росії. Тобто рішення може бути болючим для нас (а інших не буде), але ще менш приємним для Росії. Можливий сценарій:

  • замороження плюс-мінус по лінії фронту;
  • відсутність формальної відмови від територій;
  • наявність суттєвої підтримки грошима та зброєю;
  • повернення всіх полонених/заручників;
  • послаблення для Росії тільки після великих поступок.

Важливо Пора затягувати пояси

Це може бути близьким до бажаного тимчасовим варіантом. Постійний варіант усі розуміють – трансформація Росії у реальну федерацію, справедливіший розподіл ресурсів від вуглеводнів між регіонами (щоб знизити ризики перетворення на зброю), міжнародний контроль над російським ядерним озброєнням, трибунал, компенсації Україні.

Але він можливий лише після поразки Росії. А це – нешвидко. Щоб отримати тимчасовий варіант, треба не розвалитися. Тобто сфокусуватися на обороні, а не на виборах.

Щоб дожити до постійного варіанту, треба модернізуватися на основі здорового глузду. Це передбачає відмову від ідіотських рішень, які виштовхують людей із країни або провокують апатію.