Без довідок і чиновників: як цифрове урядування змінює Україну

Цифровізації у 2026 році буде ще більше

Найкращий приклад цієї взаємодії – Шлюб онлайн, який запустили у 2024 році разом із Мін'юстом і за підтримки програми EGAP. Шлюб в Дії – не просто відеозв'язок, це складна оркестрація даних між ДРАЦСом та Дією в реальному часі. Система сама перевіряє статус громадян, формує актовий запис і верифікує підписи. Далі читайте в ексклюзивній колонці для 24 Каналу.

Цікаво Крипторинок у 2026 році: сценарії, ризики та нові правила гри

У 2025 році ми пішли далі – інтегрували сервіс в Армія+ і відкрили ще два цифрові ДРАЦСи у Львові та Дніпрі. Сьогодні вже три цифрові офіси – у Києві, Львові та Дніпрі – можуть реєструвати до 270 шлюбів онлайн щодня і паралельно обробляти значно більше заяв на свідоцтва та витяги.

З інших ключових результатів:

• підвищення уніфікації даних про адреси й осіб, без яких неможливі масштабні сервіси;
• зростання кількості сервісів, що працюють end-to-end без паперу і дублювання даних.

Саме ця база дозволяє нам поступово готуватися до запуску важливих цифрових реформ сфер, як от е-Акциз, е-Суд, е-Нотаріат, розмитнення в Дії. Усі вони різні по суті, але об'єднані одним принципом – дані рухаються між системами, а не між людьми з довідками. 

Найбільший виклик – не технологічний, а організаційний. Дані історично створювалися для різних цілей і в різних логіках, тому наше завдання – не "виправити", а узгодити ці підходи.

Ми багато працювали разом із держорганами над тим, щоб визначити єдині правила роботи з даними, чіткі ролі відповідальності та зрозумілі принципи захисту приватності. Для громадян це насамперед про довіру: люди мають розуміти, що держава використовує рівно ті дані, які потрібні для конкретної послуги, і не більше. Саме цей підхід ми закладаємо у всі нові сервіси та реформи, які зараз готуються.

Зоряна Стецюк / Фото надало Мінцифри

Наш ключовий пріоритет на 2026 рік – запуск автоматичних, або humanless-послуг, у тих сферах, де це дає найбільший ефект для прозорості й довіри.

Передусім це сервіси цивільного стану. Після запуску Шлюбу онлайн ми рухаємося далі – до цифрового розлучення за згодою сторін, зміни імені. Це процеси, які сьогодні часто вимагають особистої присутності та ручних перевірок, хоча по суті можуть працювати автоматично – на основі даних реєстрів і чітких правил.

Водночас фіналізуємо та готуємо до реалізації послуги з верифікації актових записів, щоб у випадку помилки в реєстрі, громадяни могли повідомити про це та виправити реєстрову інформацію, яка є основним першоджерелом відомостей про громадянина.

Ще один важливий напрям – єСуд. Ми продовжуємо роботу над цифровими рішеннями, які зменшують рутину й навантаження на суди та дозволяють стандартизувати процеси там, де це можливо, не втручаючись у суддівську незалежність. Йдеться про побудову цифрової інфраструктури, яка в перспективі дасть змогу переходити до більш автоматизованих і прозорих процедур.

Окремо у фокусі залишається е-Акциз. Після етапів розробки й тестування ми готуємося до повноцінного впровадження системи у 2026 році. Її логіка проста – мінімум ручних рішень і максимум даних, щоб зменшити тіньовий обіг і зробити правила гри зрозумілими для всіх.

Читайте також Покриття вартості автоцивілки в Дії: важлива послуга вже доступна для ветеранів

Загалом наш підхід у 2026 році – не запуск окремих сервісів, а побудова правил і стандартів, за якими автоматичні послуги стають нормою, а людський фактор – винятком, а не системою.

Яким має бути сучасне цифрове урядування?

Ми спостерігаємо позитивну динаміку у культурі роботи з даними всередині державних органів. Державні органи дедалі більше сприймають обмін даними як інструмент власної ефективності, а не як ризик.

Зоряна Стецюк / Фото надало Мінцифри

Якщо раніше кожне відомство прагнуло створювати автономні бази, то зараз ми бачимо запит на інтеграцію. На прикладі підготовки до е-Акцизу ми побачили конструктивну взаємодію між різними стейкхолдерами – Мінфіном, Податковою, Митницею. Команди розуміють, що єдина сумісна база даних значно спрощує адміністрування та звітність.

Це перехід від "володіння даними" до "управління даними" задля спільного результату.

Передусім у 2026 році хотілося б ухвалювати управлінські рішення на основі даних там, де держава традиційно покладалася на складні процедури й ручні процеси. Судова система, обіг підакцизних товарів, нотаріальні дії, митні процедури, демографічні сервіси – усі ці сфери потребують більш точного, прогнозованого управління.

Також у фокусі уваги – розбудова команди CDTO в міністерствах та інших ЦОВВ, обласних державних адміністраціях та команди цифрових лідерів у громадах. Це команда лідерів, які впроваджують цифрові зміни з метою забезпечення синхронізації загальнодержавної та регіональної цифрової трансформації, наскрізного та системного впровадження цифрових реформ, проєктів цифровізації, а також посилення координаційної ролі під час формування та реалізації державної політики.

Наше завдання – створити таку цифрову інфраструктуру, щоб у 2026 році управлінські рішення ухвалювалися не "на відчуття", а на основі реальних даних і процесів. Саме це і є суттю сучасного цифрового урядування.