Українські традиції на Великдень: головні обряди та заборони свята

При цьому сакральність цих обрядів знають і розуміють не усі. Тож, розбираємось із традиціями святкування Великодня, розповідаємо про суть заборон і обмежень до Великодня, а також  про ритуали та обряди уже безпосередньо на свято.

Дивіться також Чому Великдень святкують 5 травня

Підготовка до Великодня

• Великий піст

Підготовка до Великодня в українців починається за 40 днів до свята. Тоді у хрисниян розпочинається Великий піст – час, коли люди свідомо відмовляються від м'ясної, молочної їжі, яєць, а також від розваг і надмірних веселощів. Натомість увага приділяється духовному спокою та розвитку. Піст ознаменований сорокаденними стражданнями Христа в пустелі.

Найсуворішій піст в останній, 7-ий, тиждень – напередодні Великодня. Особливо важливими вважаються останні 3 дні перед воскресінням Христа. Крім того, в останній тиждень розпочинається і підготовка до святкування.

• Вербна неділя

Щоправда, в останню неділю перед Великоднем українці відзначають Вербну неділю і цей день є радісним і світлим.  Традиції Вербної неділі передбачають освячення гілочки верби на ранковій службі в церкві.

В центральній Україні зазвичай освячували самі гілочки верби, а на Галичині та Волині – робили композиції, в яких вербу зв'язували з травами, освяченими торік на Спаса

• Чистий четвер

У четвер, в останній тиждень перед Великоднем, який називають чистим, за традицією прибирають в оселі. Раніше люди у цей день також прикрашали ікони святковими рушниками і  всією сім'єю мились, нібито змиваючи всі гріхи й хвороби.

Зауважте. Згідно з християнськими віруваннями, саме у Чистий четвер була Таємна вечеря, а Іуда зрадив Ісуса Христа. Тому у цей день, ввечері відбувається Страсна служба, аби пом'янути земні страждання Спасителя.

З давна вважали, що поки йде служба, в оселях має бути тихо. Дітей просили не сміятись і поводитись спокійно.

Після служби віряни несуть додому "страсну" свічку, намагаються це зробити у такий спосіб, аби вона не погасла. Опісля нею "випалюють" хрест над дверима у будинок, аби нечисть минала хату.

Також у четвер господині починали готувати головні атрибути до Великодня: ритуальний хліб (паску), фарбовані або розписані яйця, великодній кошик зі стравами для посвячення їх у церкві.

До слова, вважалось, що паску треба випікати саме в четвер. Мовляв, якщо це робити в п'ятницю, вона не вдасться і це негативно вплине на майбутнє родини.

Паска, крашанки, верба – головні атрибути Великодня / Фото Unsplash

• Страсна п'ятниця

У церквах у цей день виносять плащаницю, яку тричі обносять біля храму. До виносу плащаниці віряни нічого не їдять, а вечеряють пісними стравами. 

• Великодня субота

У великодню суботу українці починають фарбувати крашанки та робити писанки.

У давнину була традиція фарбували 13 яєць, які уособлювали 12 апостолів та Ісуса Христа. Найбільше робили червоних яєць, які символізували кров Спасителя.

Святкування Великодня

• Великодній кошик

До церкви на великодню службу обов'язково збирають великодній кошик. Його вміст залежить від регіону України, але незмінним атрибутом залишаються паска та крашанки. 

До кошика також вкладають ковбасу, сало, хліб, масло і сир, а також деякі предмети, такі як хрестики, медальйони, ікони та різноманітні обереги. Зверху кошик накривають святковим рушником, зачасту – вишитим.

Українці вірять, що все, освячене на Великдень, наділяється священною силою.

Українські традиції на Великдень / Фото Depositphotos

• Великодня неділя

У більшості регіонів пасхальна служба проходить в ніч із суботи на неділю й починається опівночі. Служба триває, зазвичай, три години. Є віряни, які й досі, як колись наші предки, снідають з сім'єю відразу після служби.

Та, часи змінились. Багато українців за стіл сідають найчастіше опівдні. Зокрема й тому, що декотрі церкви змінили графік богослужінь – перенесли їх на ранок. 

Велику неділю потрібно зустрічати зі світлими помислами, адже це свято символізує очищення душі та позбавлення від гріхів. У цей день не можна сваритися і лаятися, всі образи слід пробачити й забути.

На Великдень українці люблять ходити в гості до рідних, друзів, проводять час разом. Вони вітають усіх словами "Христос воскрес", на що слід відповідати – "Воістину воскрес".

Також у сім'ях існує традиція визначення найміцнішого із пасхальних яєць. Той член сім'ї, який розіб'є всі яйця і залишиться з цілим, вважається найсильнішим.