Як досягнути звільнення бранців Кремля: Дейнега закликав до глобальної акції

Вони засуджені або перебувають під слідством за фальшивими звинуваченнями через проукраїнські погляди, відкриту громадську правозахисну діяльність, через віросповідання, приналежністю до окремих організацій або через певний збіг обставин.

Читайте також: Били струмом, обливали, – політв’язень Стешенко про страшні катування ФСБ Росії

Понад 120 українців преебувають в полоні на Донбасі. Крім того, в московському СІЗО утримуються 24 військовополонених моряків, захоплених російським ФСБ біля берегів Криму в листопаді 2018 року. 240 років – це загальна сума років ув'язнення, яка присуджено усім політв'язням. І майже кожного дня існує ризик того, що список українських в'язнів поповниться новими іменами, яких ми різними способами намагатимемось звільняти з полону. Росія затримує українців за надуманими підставами і фабрикує проти них справи, щоб підтримати образ ворога у своїх медіа. Образ злих українців, які хочуть коїти теракти і вбивати росіян.

Павло Гриб

Одним з найбільш недолугих рішень ФСБ було затримання українця Павла Гриба, який поїхав в Гомель на зустріч з росіянкою, з якою познайомився в соціальній мережі Вконтакті. Їхня зустріч була короткою, за годину вона поїхала, а невідомі в цивільному заламали руки і посадили Павла в мікроавтобус. Він був вивезений до Росії.

Читайте також: Подальше перебування за ґратами неминуче призведе до смерті, – Ігор Гриб про ув'язнення сина

В розшук Гриба оголосили краснодарські ФСБшники ще за тиждень до його приїзду в Білорусь. Його звинуватили в організації тероризму. За версією обвинувачення він пропонував своїй знайомій влаштувати вибух на лінійці в сочинській школі за допомогою саморобного вибухового пристрою. На той час йому було усього 19 років, він не воював на Донбасі, оскільки не потрапив під мобілізацію через стан здоров'я. Його активність обмежувалась виключно дописами в соціальних мережах та розмовами, про жодні прояви фактичної агресії чи тим паче спроби вчиняти терористичний акт не могло йти й мови.

В лютому 2017 року за рекомендацією лікарів Павло залишив навчання в академії – йому була потрібна планова операція, пов'язана з вродженим захворюванням, але її так і не зробили. В нього синдром портальної гіпертензії. Повністю ця хвороба невиліковна, і він потребує належного медикаментозного лікування.

З часу незаконного ув'язнення Павлу не надають необхідних ліків, а українським лікарям заборонено доступ до нього. Він практично осліп і має цироз печінки, погіршилась функція згортання крові. Його батько повідомляв, обстеження Гриба показали, що динаміка хвороби негативна і подальше перебування у в'язниці призведе до внутрішньої кровотечі і смерті. Він потребує негайної операції на серці.

Павло Гриб

В березні 2019 року російський суд виніс Грибу вирок в 6 років колонії. За місяць до цього, відповідаючи на запитання "Нової газети" Павло Гриб говорив: "Потрібно не тішити себе надіями, а й не здаватися. Малоймовірно, що скоро все закінчиться. Я бачу таку перспективу: або смерть, або в'язниця, де мені має пробути наступні роки свого життя. Це в тому випадку, якщо я не помру раніше, ніж туди поїду".

Едем Бекіров

У важкому стані перебуває також інший бранець кремля – 58-річний Едем Бекіров. Російські силовики затримали його 12 грудня 2018 при в'їзді в окупований Крим. Тоді ж йому пред'явили звинувачення в зберіганні тротилу і боєприпасів.

Читайте також: Більш безболісною буде голодна смерть у СІЗО, – політв'язень Бекіров

Стан його здоров'я постійно погіршується. Він має інвалідність першої групи, має порушення функції тазових органів, спинального кровообігу. У січні 2018 роки він переніс складну операцію на серці, в ході якої йому були встановлені 4 шунти. Крім того, Едем Бекіров носить протез на правій нозі (нижче коліна).

Едем Бекіров

11 червня Європейський суд з прав людини постановив, що окупаційна влада Криму має терміново перевести Бекірова в лікарню, однак ФСБ відмовилось виконувати це рішення.

Чи можна досягнути їхнього звільнення?

По суті, існує декілька можливих механізмів виходу на волю наших політв'язнів:

1. обмін (в рамках перемовин між Україною та росією),
2. помилування (у разі написання прохання в'язнем чи його родичами),
3. втручання третьої сторони;
4. амністія (подібна практика не застосовувалась),
5. умовно-дострокове звільнення (клопотання в’язень можна подати, коли пройшла третина строку),
6. повернення в Україну для відбування покарання (у разі зі згодою з вироком, але не розповсюджується на тих, кого судили на окупованих територіях).

З 2014 року з полону було звільнено дуже малу кількість людей.

Шляхом перемовин на свободу повернули всього п'ятьох в'язнів. Надію Савченко, Геннадія Афанасьєва та Юрія Солошенка звільнили протягом травня – червня 2016 року.

Заступники глави Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умеров та Ахтем Чийгоз опинилися на волі завдяки втручанню президента Туреччини Реджепа Ердогана.

Кримчанин Олександр Костенко відсидів повністю термін у російській в'язниці та в 2018 році повернувся в Україну.

Юрія Яценка відпустили у зв'язку із закінченням терміну покарання за час його перебування в СІЗО.

Юрій Ільченко, за його словами, втік із Криму після того, як був відпущений під домашній арешт.

Фермера із Донбасу Сергія Литвінова в Росії засудили до восьми з половиною років в'язниці нібито за участь у розстрілах мирних жителів на Донбасі. Справу перекваліфікували на розбійний напад, і Литвінова відправили в Україну. З травня 2019 року він перебуває в колонії на Харківщині.

Як ви бачите, з переліку всіх інструментів по звільненню полонених лишень декілька вдалось застосувати на практиці, і Росія на це пішла виключно внаслідок міжнародного тиску.

Майже всі кампанії, які проводились на підтримку заручників Кремля, були орієнтовані на українську та закордонні аудиторії.
Вони включали декілька компонентів:

1. організація публічних акцій,
2. розповсюдження матеріалів про заручників на заходах міжнародного рівня, форумах, засідання міжнародних організацій,
3. включення в інформаційні кампанії представників діаспори, відомих людей, флешмоби в соціальних мережах.

Іноземним політикам вистачає клопотів. У світі постійно щось не так. Як би це цинічно не звучало, але трагедій у світі вистачає, і бранці Кремля – лише одна з них. Тому добиватись дій західних політиків на користь саме наших полонених треба постійно.

Читайте також: Окупанти продовжили арешт важкохворому бранцю Едему Бекірову

Наведу один приклад. У свій час під тиском французької інтелігенції, який став наслідком діяльності українських активістів, президент Франції Макрон перервав відпустку, щоб особисто подзвонити Путіну з приводу наших політв'язнів. Ви скажете: "Ну то й що?". А я відповім, що вода точить камінь. Відсутність розголосу знижує рівень тиску, а отже дипломатичний корпус втрачає важелі впливу та можливість пошуку механізмів звільнення в'язнів. Тому інформаційні хвилі щодо політв’язнів мають бути системними. І потрібно постійно піднімати ціну, яку платить росія за своє рішення тримати українців у тюрмах.

За словами постійного представника України при Раді Європи Дмитра Кулеби, механіка звільнення політв'язнів може бути наступною:

1. створення розголосу,
2. привернення уваги міжнародних партнерів,
3. міжнародний тиск на Росію,
4. за цим слідує за чим обговорення варіантів звільнення закритими каналами.

Тільки поєднання медійних кампаній та тонкої дипломатичної роботи можуть вплинути на зростання числа звільнених українців з російського полону. В 2018 році, після оголошення голодування українським режисером Олегом Сенцовим, акції на підтримку політв'язнів зазнали певних трансформацій. Тоді з вимогами звільнення в'язнів Кремля синхронно виходили не тільки мешканці Києва, Львова, але й в Сіднеї, Гамбурзі, Ризі. Підтримували в'язнів Кремля в Білорусі, Чехії, Італії, Естонії, Литві, Швеції, Великобританії, Канаді, США, Португалії, Польщі. Наших полонених моряків, захоплених російським ФСБ, також підтримували громадяни різних країн.

Відео: Як у всьому світі пройшли акції на підтримку Сенцова

Системний формат акцій, які проводяться в різних країнах світу, має емоційний вплив на людей, залучення нових аудиторій (для яких це питання залишалось поза увагою), нагадати, що в'язні кремля потребують нашої підтримки, вплинути на думку та позицію президентів, прем'єрів країн, які тим чи іншим способом можуть впливати на росію.

Іншим важливим аспектом цих акцій є сигнал нашим полоненим про те, що їх пам'ятають і за них борються. За інформацією правозахисників новини про акції і розголос доходять до них. І аргументи тюремників про те що "тебе кинули і ти нікому не потрібен" більше не працюють. Якщо ви не розумієте наскільки це важливо – просто поставте себе на їх місце. І просто уявіть, що акцій нема. Що розголосу не відбувається. Що ти помираєш у ворожій країні, в тюрмі, і про тебе просто забули.

І коли я говорю слово помираєш, я це роблю не фігурально. Наразі мають серйозний ризик не дожити до звільнення кілька наших полонених. Це, зокрема, Гриб і Бекіров. Вони дуже різні. Бекіров уже літня людина, а Грибу усього 21 рік. Але їх може поєднати одне – можлива смерть у російській тюрмі.

Читайте також: Україна пропонує обміняти Вишинського на Сенцова: Росія зухвало відповіла

Усе що я хочу вам зараз сказати – це те, що ми на питання полонених немає простої відповіді, як і на питання війни. Нам з вами пора уже звикнути до того, що починаючи з 2014 року нам треба щодня доводити своє право на існування як нації. І право наших людей на гідне і вільне життя. Пора викинути дитячі ілюзії про те, що хтось може боротися замість нас.

Долучайтесь до глобальної акції

Це наша країна і наші полонені. І потрібні вони тільки нам. Тому у нас є лише два виходи. Або показати усьому світу, як треба боротися за своїх співвітчизників. Або визнати, що нас можна викрадати і безкарно кидати до буцегарень.

Це виключно наш вибір і все залежатиме від того, як ми будемо себе поводити. Саме через це я зараз зроблю маленьке оголошення. Цієї осені наш фонд "Повернись живим" долучиться до глобальної акції Save Oleg Sentsov. Ми хочемо провести акції на підтримку наших полонених по усьому світу. І закликаємо це зробити вас. І якщо ви готові брати участь у організації наших акцій і взяти на себе частину роботи – то ми будемо дуже вдячні.

І дуже важливо, щоб ви залучили до цього своїх друзів за кордоном. У описі до цього відео в інтернеті, а також у соцмережах за хештегом #SaveOlegSentsov ви зможете знайти посилання на анкету для координаторів наших майбутніх акцій. Заповніть їх. І долучайтесь до бородьби за українських полонених. Будемо боротися разом.