Байден може зважитися на низку важливих рішень після виборів: розмова з експосадовцем Держдепу

Але після виборів і до початку каденції нового президента Джозеф Байден, ймовірно, змінить свою позицію в кількох питаннях щодо України. Про них і не тільки розповів в ексклюзивній розмові з 24 Каналом колишній посадовець Держдепу США Девід Тафурі.

Дивіться також Байден достроково проголосував на виборах президента США

Хто ще може допомогти Росії у війні

Міністр оборони США Ллойд Остін підтвердив участь Північної Кореї у війні в Україні. Водночас голова Комітету з розвідки Палати представників Майк Тернер закликав Білий Дім розглянути можливість прямих військових дій проти північнокорейських військ в Україні. Чи є такий варіант на столі в Білому Домі?

Я не впевнений. Я думаю, що цей факт підтверджує те, чого ми побоювалися. А саме, що країни, які є союзниками Росії, такі як Північна Корея, Іран, Сирія тепер активно допомагатимуть Росії у війні.

Реальний вплив цього зі стратегічного погляду, ймовірно, не такий значний. Це не означає, що Північна Корея не має надзвичайно боєздатної армії, вона лише надає деякі додаткові війська. Ми знаємо, що Росія вже втратила багато людського ресурсу на території України. Тож КНДР задовольняє потребу Путіна.

Ймовірно, це також задовольняє репутаційну потребу. Путін хоче показати світові, що у нього є союзники, хоч і такі слабкі. Адже це держава-вигнанець, яка здебільшого піддається критиці з боку більшості країн світу.

Нас має турбувати те, чи інші країни, які стоять на боці Росії, зокрема Іран, Сирія, можливо, кілька країн у Африці, які беруть участь у саміті БРІКС, можуть допомогти задовольняти деякі потреби Росії у людях, яких можна відправити в Україну.

Вони також можуть надати деякі компоненти, які потрібні Росії для підтримки роботи своєї військово-промислової системи. І це викликало б занепокоєння.
 

Чому у США не реагують на залучення Північної Кореї

Чому, на вашу думку, адміністрація Байдена не наважується реагувати на цю ескалацію Північної Кореї та Росії, адже ми не почули жодної відповіді на ці дії?

Пам'ятайте, що адміністрація Байдена чи будь-яка інша президентська адміністрація в США, не мала добрих відносин з Північною Кореєю. У нас є санкції проти Північної Кореї. Ми постійно робимо все можливе, щоб економічно покарати Північну Корею.

США, безумовно, стурбовані тим, що Північна Корея приєдналася до Росії, але ми не маємо жодного впливу на її лідера Кім Чен Ина. Ми не можемо тиснути на них, щоб вони відмовилися від підтримки Росії.

Я думаю, що всередині адміністрації відбувається переосмислення того, що це означає. Чи рухаємося ми більше до війни між альянсами з Росією проти НАТО і США?

Зверніть увагу Росія не зможе перемогти у війні з Україною, навіть за підтримки КНДР, – Остін

Звичайно, ми завжди повинні думати про Китай. Китай вже частково допомагає Росії. Ми знаємо, що він надає деякі компоненти, деякі речі, які потрібні Росії для її збройних сил.

Ми намагаємося тримати Китай осторонь, адже не хочемо, щоб Китай вводив війська або активно військово підтримував Росію. Це була б величезна ескалація.

На вашу думку, як президент Байден планує боротися з втручанням Північної Кореї прямо зараз?

Саме зараз ми перебуваємо на такому етапі, коли за кілька тижнів президентські вибори у США. Моє припущення полягає в тому, що адміністрація Байдена хоче зберігати спокій протягом наступних кількох тижнів. Ймовірно, не збирається робити нічого, що могло б посилити напруження в Україні та у відносинах з Росією чи КНДР.

Ми не хочемо ударів у відповідь. Ми не хочемо жодних наступальних дій, які були б несподіваними для будь-якої з цих країн перед нашими виборами. Ми хочемо спокою.

Але відразу після виборів, я думаю, що Байден посилить свою підтримку України. Можливо, навіть перегляне свою стратегію щодо підтримки, посиливши її чи скасувавши деякі обмеження, які США запровадили щодо використання Україною зброї проти Росії. Мовиться про обмеження на використання ракет великої дальності проти військових цілей на території Росії.

Я очікую, що всі ці речі будуть змінені після виборів. Пам'ятайте, що наші вибори відбудуться 5 листопада, а потім президент Байден залишиться на посаді президента до 20 січня, що дає йому кілька місяців, щоб посилити підтримку, яку він надає Україні. Ймовірно, він спробує зробити останні зусилля наприкінці свого президентства, щоб дати Україні ресурси, які їй потрібні для успіху на полі бою.

Також адміністрація Байдена розглядає можливі санкції у відповідь на ескалацію з боку Північної Кореї, повідомляє Fox News.

Чи не здається вам, що це може бути слабким варіантом відповіді на таку масштабну ескалацію?

Вважаю, що санкції важливі. Вони є дуже корисним інструментом, якщо їх правильно впровадити.

Ми бачили це на прикладі Росії. Санкції мали певний вплив на Росію, хоча я вважаю, що ми повинні посилити їх та переосмислити. Важливо закрити всі лазівки, щоб ще краще забезпечити дотримання обмежень, які ми наклали на компанії по всьому світу. Вони ведуть бізнес і підтримують Росію та її армію. 

Тому я думаю, що це також, ймовірно, станеться з Північною Кореєю. У нас вже є дуже жорсткі санкції щодо Північної Кореї. Але завжди можна додати нові.

Якщо є певні сфери, де Північна Корея вразлива, то це може ще більше зашкодити їхній економіці, їхній здатності виробляти зброю та ракети. Адміністрація Байдена серйозно розгляне можливість зробити це.

Чого очікувати, якщо Трамп стане президентом

Я хотів би також обговорити як кандидатів у президенти, так і їхню політику щодо України. Дональд Трамп заявив, що погрожував Путіну ударом по Москві, якщо Росія вторгнеться в Україну під час його президентської каденції. Що ви думаєте про цю заяву?

Детальніше "Переговори та закінчення війни": що не так із новим мирним планом Трампа щодо України

Трамп говорить багато речей. І те, що він нещодавно сказав про Україну та Росію, викликає занепокоєння. По-перше, я думаю, що він недооцінює наскільки складною і важкою є війна. Він думає, що може закінчити її за день, а я не вважаю, що це реалістично.

Якби він закінчив її за один день, то це означало б капітуляцію перед Путіним. Я думаю, якщо його оберуть президентом, він проведе зустріч тет-а-тет з Путіним. Це може бути приватна зустріч. Ми не знаємо точно, що відбудеться під час цього.

Він спробує розробити мирний план для України. Проте Трамп виявить, що будь-який мирний план, на який він міг би змусити Путіна погодитися, був би настільки жорстким і неприйнятним для українців, що президент Зеленський не погодився б на це.

Отже, я думаю, якщо Трампа оберуть, то він дуже швидко зрозуміє, що завершити війну не так просто, як він думав. Тоді йому доведеться подумати про те, чи збирається він продовжувати надавати зброю та підтримку Україні.

Сподіваюся, що він погодиться її продовжити. Можливо, його підштовхнуть до цього його радники, особливо ті, які дуже проукраїнські. Такі як Майк Помпео, наприклад, який був його держсекретарем, коли він був президентом.

Можливо, хтось із цих радників міг би переконати його продовжувати допомогу та підтримку України, але ми насправді не знаємо. Є підстави для занепокоєння через речі, які він говорив про непідтримку України і його скептицизм щодо надання зброї та допомоги.

Також через позитивні речі, які він говорив про Путіна, вони шокують. Я також скажу, що його кандидат у віцепрезиденти – Джей Венс, є найбільш антиукраїнським сенатором у Сенаті США.

Поєднання цих двох і те, що вони озвучують зі своїх міркувань про Україну в Білому домі, якщо Трамп буде обраний, є приводом для занепокоєння.

Якщо Дональду Трампу не вдасться закінчити війну за 24 або 48 годин, що може статися далі?

Я думаю, що станеться так, що він придумає якийсь план з Путіним. Це було б відкинуто президентом Зеленським, і він би зрозумів, що домовитися неможливо через Путіна. Бо те, чого хоче Путін, є необґрунтованим, незаконним порушенням міжнародного права, порушенням прав людини. Тоді президенту Трампу доведеться вирішити, чи збирається він продовжувати військову допомогу Україні.

Більшість людей у США підтримують Україну. Якщо ви подивитеся на опитування, то значна частина американців хочуть, щоб ми продовжували допомагати Україні. Американці стурбовані поведінкою Росії і тим, що Путін є авторитарним диктатором, який нападе і на іншу країну.

Це загрожуватиме безпеці США, якщо він переможе в Україні. Я думаю, що питання полягає в тому, чи буде Трамп реагувати на погляди і почуття американського народу, який в основному хоче підтримати Україну.

Чи є у Камали Гарріс план щодо перемоги України

Розглянемо також політику Камали Гарріс та її позицію щодо України. Чи є у неї план, як допомогти Україні не лише вижити, а й реально перемогти у цій війні?

Вона була в нарадчій кімнаті з президентом Байденом, коли ухвалювалося багато рішень про підтримку України. В публічних репортажах вона також є великим прихильником України. Вона одна з людей у нарадчій кімнаті, яка хотіла, щоб ми робили більше для України у військовій сфері.

Отже, я думаю, що вона продовжить допомогу та підтримку, яку надав Байден. Ймовірно, вона збирається залучити нову команду радників, які допоможуть їй у зовнішній політиці. Вони зроблять розумну річ, яка полягає в аналізі того, що спрацювало за адміністрації Байдена, а що ні.

І подумають про те, як ми можемо успішніше досягти наших цілей – допомогти Україні досягти успіху на полі бою.

Я очікую, що відбудуться деякі зміни з боку Гарріс, з метою мати більший вплив на Україну та надати більше підтримки.

Політика підтримки України полягає в тому, щоб залишатися рішучою з погляду на те, що дії Росії були порушенням міжнародного права. Країна-агресорка не може бути винагороджена за це. Це продовжиться і за Гарріс, якщо вона стане президентом.

Трамп і Гарріс на дебатах в США / Getty Images

На вашу думку, хто може бути членом її команди з національної безпеки?

Звичайно, Філ Гордон є її радником з національної безпеки. Думаю, є ймовірність, що він може стати радником з національної безпеки, якщо вона стане президентом.

Є низка американських сенаторів, з якими вона дуже тісно співпрацювала в Сенаті США, які також, ймовірно, можуть бути кандидатами на зовнішньополітичні посади в адміністрації Гарріс. Наприклад, сенатор Кунс (Крім Кунс представляє штат Делавер у Сенаті США – 24 Канал) – один з тих людей, про яких говорять, тому що він має великий досвід у зовнішній політиці. Це деякі з людей.

Багато людей, які є в адміністрації Байдена, найімовірніше, підуть. Але деякі з них також залишаться.

Навіщо генсек ООН відвідав Росію

Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш відвідав російський саміт БРІКС у Казані та особисто зустрівся з диктатором Владіміром Путіним. Чи не здається вам, що такі дипломатичні кроки лише підривають роль Організації Об'єднаних Націй у всьому світі?

Справді, я не думаю, що генеральний секретар Гутерреш повинен був їхати на саміт БРІКС. Саміт БРІКС був діалогом про те, як допомогти таким країнам, як Росія, уникнути санкцій. Тому я дуже здивований, що генеральний секретар ООН поїхав туди.

Я, звичайно, сподіваюся, що він передав сильний меседж Путіну. Майте на увазі, що Міжнародний кримінальний суд висунув Путіну звинувачення у воєнних злочинах всередині України. Саме тому я вважаю дивним, що генеральний секретар продемонстрував підтримку саміту БРІКС, взявши в ньому участь.

Але я можу лише сподіватися, що він намагався використати свій час там у розумний спосіб, виступаючи з дуже сильним меседжем у бік Путіна, нагадуючи йому, що він відповідатиме за свої злочини в Україні.

Путін та Гутерреш в Казані / DR

Ви щойно згадали про ордер Міжнародного кримінального суду на російського диктатора Владіміра Путіна. Чи вважаєте ви це швидше політичним, а не практичним кроком? Тому що складається враження, що є багато труднощів для суду, щоб насправді заарештувати, домогтися переслідування Путіна.

Очевидно, що МКС не має поліції чи армії, яку він міг би використовувати для арешту таких осіб, як Путін. Але є деякі практичні наслідки того , що йому висунуто звинувачення. Один з них – те, що зараз він обмежений у здатності подорожувати. Цей саміт БРІКС проходить у Росії, саме тому він зміг бути присутнім.

Але минулого року саміт БРІКС проходив у Південній Африці. А Південна Африка є союзником Росії, але також вона є членом Римської конвенції. Тому Путін не зміг поїхати до Південної Африки, побоюючись, що його можуть заарештувати.

Є багато країн по всьому світу, де його можуть заарештувати. Ніколи не знаєш, що може статися. Були люди, обвинувачені МКС, яких не заарештовували протягом багатьох років після висунення обвинувального висновку, але зрештою вони постали перед судом. Отже, у глибині душі Путін має турбуватися про ордер на його арешт від МКС.

Його це не хвилює у власній країні, поки він при владі, але якщо він не буде при владі, або якщо подорожуватиме, він повинен непокоїтися. Я б також сказав, що ордер для Путіна є проблемою. Проблема бути світовим лідером та зустрічатися з іншими світовими лідерами у той час, як засоби масової інформації описують його, як людину, якого названо воєнним злочинцем. Це буде супроводжувати Путіна все життя.

Він є воєнним злочинцем. Він ще не засуджений. Можливо, ніколи не буде засуджений. Але ті, хто подивляться на факти, знатимуть, що обвинувальний акт був чесною, справедливою оцінкою його поведінки всередині України.

Чому для України важлива конфіскація активів Росії

Я також хотів би запитати вас про рішення Великої Сімки забезпечити Україну доходами від заморожених активів Росії. Це здається безпрецедентним кроком, оскільки уряд США надасть Україні 20 мільярдів доларів у вигляді кредиту. Що ви думаєте про це рішення?

Це дуже значна річ. Я говорю це від початку війни, відтоді, як ми заморозили російські кошти по всьому світу. Деякі заморожені тут, у США, але більшість із них – всередині Європи. Ми повинні подумати про креативні способи використання цих коштів для підтримки України.

Зверніть увагу У G7 домовилися, як надати Україні 50 мільярдів доларів із заморожених російських активів

Це позитив, тому що насамперед це надає більше активів та коштів для підтримки України, але також тисне на Росію. Тому що одна справа, коли Росія має ці гроші, заморожені по всьому світу. Інша справа, коли Росія повинна думати про те, що зараз вона втрачає гроші, що її заморожені активи можуть бути зменшені.

Тепер майте на увазі, що першим рішенням використати ці гроші було використання відсотків із приблизно 300 мільярдів доларів, які заморожені по всьому світу. Ці відсотки підуть на підтримку кредитів, які нададуть Україні. І це лише перший крок.

А це означає, що усі ці 300 мільярдів доларів потенційно підлягають конфіскації та мають бути використані на підтримку України. І я дійсно аплодую цим зусиллям, змінам у законодавстві та політиці, які були внесені США та європейськими країнами, які нещодавно це зробили.

Це абсолютно дивовижний розвиток подій, який, на мою думку, надсилає сигнал світові, що якщо ви авторитарний лідер і займаєтеся порушеннями прав людини, порушуєте міжнародне право, ваші гроші, де б вони були у всьому світі, можуть бути заморожені і втрачені.

Розглянемо також судові позови України проти Росії. Я знаю, що ви допомагаєте з цим для України в усьому світі. Чи не могли б ви розповісти нам про цю довготривалу боротьбу проти Росії в залах судів?

Я думаю, що одна річ, яку зробила Україна – це те, що вона вжила заходів і спробувала створити фонд для тих, чиє життя постраждало, хто втратив свої домівки через війну Росії. Створюються фонди для постраждалих, налагоджуються процеси виплати компенсації цим жертвам.

Крім того, Україна активно намагається запровадити санкції, щоб знайти активи олігархів, які підтримують Росію та російський режим, щоб заморозити їх та спробувати їх конфіскувати. Отже, це деякі з юридичних дій. По всьому світу триває юридична битва. Україна також досягає прогресу на цьому фронті.

Також ми бачили деякі повідомлення з департаменту юстиції США. Таке враження, що вони переслідували російських олігархів по всій території США. Що ви думаєте з цього приводу? Чи могли б вони зробити ще більше?

Отже, всередині міністерства юстиції є підрозділ, що займається боротьбою з клептократією. Вони зосереджені на застосуванні засобів, передбачених законодавством США ще до вторгнення Росії в Україну, для конфіскації активів тих, хто підтримував або сприяв порушенню санкцій США, а, отже, порушував закон США.

І так, міністерство юстиції активно знаходить активи олігархів, заморожує їх і конфісковує, що також є дійсно позитивним моментом для України. Це дуже тисне на всіх, хто хоче підтримати Путіна, мати активи за межами Росії, мати можливість подорожувати за межами Росії.

Це свідчить про те, що міністерство юстиції посилає сигнал тим, хто підтримує Путіна і російський режим у всьому світі, що "якщо влада та закон США може дістати до вас, ми можемо отримати юрисдикцію над вами, а ви, найімовірніше, будете покарані, можете втратити свої активи". Це дійсно добре та корисно для України.

Чи бачите ви якісь плани адміністрації Байдена – Гарріс у боротьбі з ухиленням від санкцій Росією та її союзниками?

Так, це буде одне з питань, яке переглянуть відразу після виборів. Я думаю, що адміністрація Байдена подумає про те, як зробити санкції жорсткішими, як краще виконувати свою роботу з їхнього дотримання. Якщо Гарріс буде обрана, її адміністрація точно проведе повний перегляд політики щодо України. Гадаю, що економічні заходи будуть розглядатися дуже уважно.

Останнє США наклали санкції ще проти 400 осіб і компаній через співпрацю з росіянами

У нас є санкції, які ми наклали на Росію. Також у нас є заборони для компаній, які постачають певні види обладнання та технологій до Росії. І має бути ще краще правозастосування. Я вважаю, що США добре попрацювали над дотриманням цих обмежень на постачання технологій до Росії.

Але я вважаю, що слід зосередитися на виконанні санкцій. І, можливо, нам потрібно накласти додаткові санкції. Зрештою, Росія відступить лише тоді, коли зазнає військової та економічної шкоди. І нам потрібно робити більше, щоб завдати їй економічної шкоди.

Також я вважаю, що нам потрібно переглянути граничну ціну на продаж російської нафти та газу, щоб переконатися, що Росія відчуває усю силу закону, коли намагається продавати свою нафту та газ по всьому світу, які вона продає за набагато нижчою ціною, ніж ринкова.

Тому нам потрібно знайти способи завдати шкоди російській економіці там, де генерується найбільше доходів. А саме – у нафтогазовій галузі Росії.