Чому серед кандидатів у президенти України так мало жінок та які у них шанси

Чому в політиці України мало жінок, хто і з яким успіхом пробував свої сили на виборах президента України – в матеріалі 24 каналу.

Читайте також: Кандидати у президенти України-2019: список

В Європі Україна пасе задніх

На виборах 2019 року ЦВК зареєструвала чотирьох жінок-кандидатів у президенти: Юлію Тимошенко, Інну Богословську, Ольгу Богомолець і Юлію Литвиненко.

За висновками фахівців, зокрема Комітету виборців України, парламент поступово стає збалансованим. Верховна Рада восьмого скликання має найбільше жінок-народних депутатів за всю історію незалежної України: 47 жінок-депутатів (із 450), або 11,1% загального складу. Для порівняння в парламенті попереднього скликання було 9,9% жінок (44 особи), а першого скликання – лише 2,3% (11 жінок).

В Україні дуже мало жінок у політиці

За словами глави КВУ Олексія Кошеля, в Україні жодних стимулів для того, щоб жінки були в політиці, на законодавчому рівні не вироблялося. Лише останніми роками почалося запровадження гендерних квот на виборах. Зросла не просто кількість жінок у парламенті, а жінок – яскравих і успішних політиків і в провладних, і в опозиційних фракціях.

Читайте також: Вибори президента України-2019: хто піде та які у них шанси

З іншого боку, треба нагадати, що, згідно з Цілями тисячоліття ООН, Україна має забезпечити представництво жінок у Верховній Раді на рівні не менше 15% від складу депутатського корпусу. Але такого балансу Україна поки не досягла.

Одна з небагатьох фракцій, хто дотримався квот – "Самопоміч". Як зазначає Кошель, кожна партія працює з розрахунку на свій електорат, відповідно, будує виборчий список. "Самопоміч" мала більш яскравих лідерів партійних осередків, тому змогла дотриматися квот.

Хто з жінок балотувався у президенти України

Якщо подивитися на списки кандидатів, то жінок там можна перерахувати по пальцях навіть однієї руки.

Наталія Вітренко, лідер Прогресивної соціалістичної партії

Наталія Вітренко балотувалася двічі

Наталія Вітренко була єдиною жінкою – кандидатом у президенти на виборах 1999 і 2004 року. Одна з найбільш скандальних політиків у парламенті, яка підтримувала максимальне зближення з Росією, російську мову, виступала проти приєднання до ЄС і НАТО. Це спрацювало для тих українців, які ностальгували за СРСР. У 1999 році Вітренко отримала майже 11% голосів. А от в 2004 році весь електорат Вітренко забрав собі Янукович, який балотувався під тими ж гаслами. Результат Вітренко – лише 2%.

Інна Богословська

Інна Богословська вже змінила імідж під вибори

Політик зі стажем, екс-народний депутат. Свої сили на виборах Інна Богословська вирішила спробувати в 2010 році. Балотувалася, як самовисуванка. Результат більше, ніж скромний – 0,41%. В 2018 році Богословська заявила, що знову піде в президенти. Хоча експерти не дають їй жодних шансів. У Богословської не сформований власний електорат. Схоже, як і в 2010 році, Інна Богословська хоче балотуватися, щоб відтягувати голоси у Юлії Тимошенко.

Читайте також: Вибори президента-2019: як проголосувати не за місцем реєстрації

Людмила Супрун

Людмила Супрун спробувала сили тільки один раз

Людмила Супрун, екс-народний депутат, екс-голова Держагенства з питань інвестицій, балотувалася від колись впливової провладної Народно-демократичної партії лише раз – в 2010 році і ще з гіршим результатом, ніж Богословська – 0,19%.

Юлія Тимошенко

Вперше балотувалася в президенти, будучи прем’єр-міністром, в 2010 році і програла Януковичу. Вдруге – в 2014 році – після Революції гідності. Зайняла друге місце – 12,8%, але з великим відривом від переможця Петра Порошенка – 54,7%.

Юлія Тимошенко балотуватиметься втретє

В 2019 році Юлія Тимошенко однозначно балотуватиметься і розраховує на перемогу. Наразі вона лідирує в соцопитуваннях. За лідера "Батьківщини" готові віддати голоси 18-20% українців, що визначилися з вибором. Однак боротьба буде складною. У Тимошенко сильні конкуренти, в першу чергу, Петро Порошенко.

Читайте також: ТОП-5 темних конячок президентських виборів

Ольга Богомолець, народний депутат

Ольга Богомолець хоче повторити спробу в 2019 році

Ольга Богомолець стала відомою завдяки активній участі в Революції Гідності. Тоді ж – у 2014 році Богомолець пішла в президенти і набрала 1,9%. Потім стала народним депутатом від БПП. Богомолець залишилася не вдоволеною тим, що її не призначили на посаду міністра охорони здоров’я. Наприкінці 2018 року заявила, що знову балотуватиметься у президенти.

Юлія Литвиненко, журналіст

Юлії Литвиненко вважають технічним кандидатом

Українська телеведуча заявила, що має намір у 2019 році балуватися в президенти. Юлія Литвиненко працювала колись на телеканалі "Інтер", потім "Прямий". Експерти вважають її технічним кандидатом проти Юлії Тимошенко.

Успішні жінки – лідери європейських країн

До світової практики Україні далеко – в середньому в парламентах світу 22% жінок, а в Європі цей показник сягає 25%. Крім того, в Європі провідні ролі в державній політиці давно і успішно грають саме жінки. Достатньо кількох прикладів.

Ангела Меркель, канцлер Німеччини

Ангела Меркель у 2018 році вчетверте стала главою німецького уряду. Такий рекорд був хіба що в її попередника Конрада Аденауера. Вперше Меркель стала прем’єром у 2005 році. вдруге – в 2009, втретє – 2013.

Ангела Меркель одна з найуспішних політичних лідерів світу

Ангела Меркель 12 раз очолила топ-100 найвпливовіших жінок світу за версією Forbes. Меркель змогла так довго пробути канцлером завдяки кільком факторам. Зокрема, завдяки їй ЄС вийшов з економічної кризи 2008 року і відбулося економічне пожвавлення.

Тереза Мей, прем’єр-міністр Великобританії

Тереза Мей така ж принципова, як і Маргарет Тетчер

Терезу Мей за принциповість порівнюють із залізною леді – прем’єр-міністром Великобританії Маргарет Тетчер. Тереза Мей очолила британський уряд у 2016 році. До того займала посади міністра внутрішніх справ і міністра у справах жінок та рівноправності.

Даля Грібаускайте, президент Литви

Даля Грібаускайте – сильний і впливовий президент в Європі

Даля Грібаускайте – яскравий приклад успішної жінки в державі, що, як і Україна, була однією з республік СРСР. Перша жінка-президент Литви і перша, кого переобрали на другий термін поспіль (стала президентом у 2009 році і була переобрана на другий термін у 2014-му). Даля Грібаускайте обіймала ключові посади в Литві і ЄС: міністра фінансів Литви, віце-міністра закордонних справ, віце-міністра фінансів, комісара Єврокомісії з бюджету і фінансового планування.

Керсті Кальюлайд, президент Естонії

Керсті Кальюлайд – перша жінка-президент Естонії, мати чотирьох дітей

Керсті Кальюлайд теж стала першою жінкою-президентом Естонії в 2016 році, коли їй було 46 років. Мати чотирьох дітей. До обрання була радником з економіки прем'єр-міністра Естонії, працювала представником Естонії в Європейському суді аудиторів.

Саломе Зурабішвілі, президент Грузії

Саломе Зурабішвілі відмовилася від громадянства Франції і виграла вибори в Грузії

Перша жінка-президент Грузії, обрана восени 2018 року. Саломе Зурабішвілі – дочка грузинських емігрантів, народилася у Франції. Мала французьке і грузинське громадянство. Але відмовилася від французького паспорта. З 1974 року працювала у французькому МЗС, була послом у Тбілісі. Екс-міністр закордонних справ при президентові Міхеїлі Саакашвілі. До обрання президентом була депутатом грузинського парламенту. Єдина, хто пройшов як незалежний кандидат.

Які шанси в жінки стати президентом України?

За словами Олексія Кошеля, щоб увійти у вищу лігу – парламент або балотуватися на найвищу державну посаду в Україні – президента, треба пройти певну партійну школу, як жінці, так і чоловіку. Також мати досвід роботи в місцевих органах влади, тоді така людина буде більш підготовленою.

За кілька виборчих кампаній жінок у політиці стане набагато більше

Як зазначає глава КВУ, за останні 20 років всі кандидати в президенти, хто набрав велику кількість голосів, були з суттєвим політичним досвідом. Кравчук, Кучма, Ющенко, Янукович, Тимошенко – колишні прем’єри або міністри. Український виборець, говорить Кошель, досить консервативний і підтримує тих, хто має уже певні напрацювання.

Лише нинішній парламент почав серйозно працювати над реформами, які наближають Україну до Європи. Зокрема, що стосується дотримання гендерних квот. Збільшення відсотка жінок-політиків автоматично призводить до зменшення конфліктності. Парламент більше працює над питаннями, на які менше звертають увагу депутати-чоловіки: захисту дітей, освіти, материнства. Гендерний баланс – не просто формальне дотримання практик ЄС. Це зміна самої якості політики,
– наголошує Олексій Кошель.

На його думку, те, що квоти не дотримуються – не трагедія. Вже зараз у Верховній Раді є жінки, які працюють, як медійні особи. Теж стосується і кандидатів у президенти.

За кілька виборчих циклів, оскільки є законодавчі стимули, а жінки показали свою результативність, ми побачимо збільшення кількості жінок, які братимуть участь у президентських виборах,
– вважає Кошель.