Із річним запізненням: Україна виконала зобов'язання перед МВФ та ЄС і створила два спецсуди
Згідно з вимомогами Євросоюзу, в Україні ухвалили рішення про заснування нових судових установ. Закон має на меті підвищити ефективність судового захисту прав громадян у відносинах із державою та забезпечити швидший і якісніший розгляд справ.
У вівторок, 16 вересня, Верховна Рада України ухвалила рішення про створення двох спеціалізованих адміністративних судів, передає 24 Канал.
Актуально Комусь 40 мільярдів, а іншим ні копійки: як поділили фінансування міністерств у Бюджеті-2026
Що відомо про нові судові установи в Україні?
Під час голосування парламент ухвалив закон №13302. Він передбачає формування Спеціалізованого окружного адміністративного суду та Спеціалізованого апеляційного адміністративного суду.
Повідомляється, що обидві установи працюватимуть у Києві та матимуть юрисдикцію на всю територію України.
Зауважте! Головне завдання нових інституцій – розглядати публічно-правові справи, зокрема стосовно центральних органів влади, таких як НБУ, НАБУ чи НАЗК.
Відомо, що створення такий судових установ було закріплене у меморандумах із МВФ, рекомендаціях Європейської комісії та плані Ukraine Facility.
Документи ЄС та МВФ підкреслювали, що нова судова система має стати гарантією кращого захисту громадян у спорах із державними інституціями, а а також повинна відповідати стандартам Ради Європи.
До слова, Україна мала виконати цю умову ще у 2024 році, однак процес затягнувся майже на рік.
Протягом місяця після ухвалення закону Вища кваліфікаційна комісія суддів повинна оголосити конкурс на посади суддів у новостворених судах.
Для перевірки доброчесності й професійного рівня кандидатів створять спеціальну експертну раду, яка виконуватиме роль додаткового фільтра при відборі.
Нові установи замінять ліквідований Окружний адміністративний суд Києва (ОАСК) і стануть частиною ширшої судової реформи, яка передбачена дорожньою картою з питань верховенства права.
Останні новини з Верховної Ради
У вересні 2025 року стало відомо, що Верховна Рада відновила онлайн-трансляції своїх засідань, посилаючись на покращення безпекової ситуації та потребу більшої відкритості роботи парламенту.
Кабмін планує відмовитися від обов'язкових актів виконаних робіт для безготівкових розрахунків, що значно спростить співпрацю з європейськими компаніями.
Парламент також схвалив у першому читанні законопроєкт №13260, яким повертається кримінальна відповідальність за самовільне залишення військової частини.
Документ передбачає окремі винятки на час воєнного стану, але не звільняє від відповідальності тих, хто вирішив повернутися самостійно.