Вода в Крим: як її нестача впливає на окупацію півострова

Перед усім варто зауважити, що так вже розпорядилась природа, що Крим не може існувати без України, він є невід’ємною її частиною. З материка нашої держави роками текла прісна вода на півострів, надаючи місцевим землям родючості, а кримчанам смачні продукти й можливість розвивати господарство та туризм.

Читати також Шмигаль пояснив, кому в Крим можуть постачати воду з України

Материкова Україна забезпечувала до 85% потреб Криму в прісній воді через Північно–Кримський канал, що з'єднує головне річище Дніпра з півостровом. Після того як у 2014 році Крим анексувала Росія, Україна припинила постачати прісну воду. Через окупацію півострів всихає.

Криза почалася влітку 2018 року, адже Крим накрила сильна засуха. Через нестачу прісної води за роки окупації ґрунти на півострові стали засолені і неродючі. У січні 2020 року представники окупантів у Криму заявили, що стан з водою на півострові катастрофічний – її вистачить на 90 – 100 днів.

Чи варто Україні відновити постачання води у підконтрольний Росії Крим?

На це питання ви зможете відповісти у кінці статті. 24 канал проводить власне опитування читачів. Але українська влада від початку анексії й до 2020 року дотримується єдиної точки зору – жодної води до звільнення півострова від Росії.

Зокрема Антон Корневич, представник президента, який відповідає за кримський напрямок, вважає саме так.

Варто зазначити, що на півострові достатньо води, аби забезпечити потреби населення, більша кількість прісної води необхідна для сільського господарства, промисловості й російської армії.

Україна не зобов’язана вирішувати проблеми окупантів, що чітко закріплює Женевська конвенція 1949 року, яка регулює статус окупаційної влади. Вона визначає, що всі питання забезпечення життєдіяльності населення на окупованій території покладаються міжнародною конвенцією на країну-окупанта.

Чому говорять про відновлення постачання води в Крим?

Як вже писалось, у січні 2020 року окупанти у Криму забили на сполох через катастрофічний стан з водою. А у кінці місяця в українській пресі з’явилась інформація про те, що наша влада розглядає варіант продажу води з Дніпра у підконтрольний Росії Крим.

Керівник бюджетного комітету Верховної Ради, нардеп від "Слуги народу" Юрій Аристов заявив, що при формуванні бюджету розглядалась така ідея. Про це він розповів нашим колегам з програми "Схеми" на "Радіо Свобода".

Після цього, колега Аристова по фракції, такий собі депутат Юрій Камельчук, у ефірі одного з українських телеканалів продовжив "топити" за цю ідею. Він запропонував підписати спеціальний контракт на подачу води в окупований Росією Крим.

Раніше, у лютому, виник скандал, пов'язаний зі словами голови фракції "Слуга народу" Давидом Арахамією. Він запропонував обмінятися з Росією: ми подаємо воду в Крим, а Росія виводить свої війська з Донбасу.

Заява викликала обурення у суспільстві. Колеги Арахамії по партії й керівник Офісу президента Андрій Єрмак заявили, що це лише особиста думка голови фракції, яка не співпадає з позицією держави.

Арахамія вибачився й заявив, що його слова не правильно трактували й взагалі це не він сказав. Проте Кремлю ідея сподобалась. Там не забарились аби прокоментувати скандал. Прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков заявив:

Крим не може бути об'єктом будь-якого розміну, проте РФ готова розглянути можливість комерційних поставок води з материкової України в Крим.

Варто зауважити, що Росія ніколи не говорить подібних речей просто так. Очевидно плани Кремля щодо реконструкції водосховища, яке обійдеться країні-агресору у 25 мільярдів рублів, скорегувала критична ситуація на півострові?

До слова, окупаційна влада пообіцяла, що проблема води буде вирішена. Путін доручив забезпечити Крим водою до 2025 року. Планують реконструювати Міжгірне водосховище (біля Сімферополя) і наповнювати його водою з найближчих річок.

Чи може в Москві порахували, що дешевше буде домовитись з українськими депутатами?

Такий варіант в Росії розглядається, але для цього необхідно аби суспільна думка як в Україні, так і в Росії кардинально змінилась,
– зазначив у коментарі 24 каналу політолог Олег Саакян.

Олег Саакян / фото з його сторінки у Facebook

За думкою експерта, домовленість Путіна з Зеленським про відновлення постачання води у Крим, сприймуть в обох країнах вкрай негативно.

Для української влади таке рішення буде фактично політичним самогубством, а Росія, у такому разі, мала б піти на серйозні поступки, що буде також розцінюватися зокрема в середовищі московської еліти як слабкість й зрада інтересів Росії,
– наголосив Саакян.

Політолог назвав також інші причини появи розмов про відновлення постачання води в Крим. Приміром, він вважає, що це могло бути зроблено аби "прощупати" суспільну думку.

Це так працює: певна кількість політиків робить заяву, після чого підіймається інформаційний хайп й соціологія може чітко заміряти відношення суспільства до цієї теми. З іншого боку, це можна розглядати як перевірку позицій сторін напередодні чергового засідання нормандської четвірки,
– сказав Олег Саакян.

Третім варіантом експерт назвав розхитування російського впливу на Донбасі. Так би мовити, українська сторона хоче посіяти сумніви серед бойовиків на Донбасі, що начебто Росія може їх здати. Проте до цієї теорії політолог не схиляється.

Що буде далі?

Зеленському й його команді прийдеться зайняти однозначну позицію щодо постачання води в Крим – декілька разів повторити, що її туди давати не будуть, інші заяви українським суспільством сприйматися не будуть, запевняє Олег Саакян.

Які проблеми в Криму через недостачу прісної води?

Оточений з усіх сторін водою Крим, не може самостійно забезпечити нею усі потреби. Недостача прісної води на півострові за роки окупації призвела до катастрофічних наслідків. Абсолютно кожному кримчанину зрозуміло, що без дніпровської води півострів опиниться на порозі водної катастрофи й експерти зазначають, що це станеться у 2020 році.

Російська окупаційна влада намагається вирішити проблему локально, але втручання в екосистему півострова має негативні наслідки для унікальної природи Криму, кажуть експерти.

Окупант вже встиг за ці роки значно підірвати економіку півострова та його екосистему. Фахівці впевнені, що Росія не розглядає Крим як успішний економічний регіон, півострів їм потрібен лише для розташування там своїх військових баз.

Це рік буде останнім для багатьох аграрних підприємств півострова. Повністю припиниться виробництво сої, кормів, скоротиться вирощування овочів, м’яса, риби і молочних продуктів. Низка відстрочених ефектів проявиться лише зараз, через п’ять років,
– сказав Олександр Лієв, керівник Кримської правозахисної групи "20 лютого" у коментарі 24 каналу.

Олександр Лієв / фото з його сторінки у Facebook

Крім того, нестача води вплинула на демографічну ситуацію, збільшення цін на продукти, при тому, що їх якість стала гіршою.

Через недостачу кормової бази (м'ясо, молоко, вода) звичні для кримчан продукти зникають, а ті, що поставляють з Росії – дорожчі й мають тривалий термін придатності (що говорить про їх не натуральну складову – 24 канал),
– сказав Лієв.

Відповідно через всі ці проблеми й не варто розраховувати на збільшення туристичного потоку.

Окрім цього, експерт зазначив, що існує й проблема питної води. Зокрема мешканці Сімферополя, Феодосії й території степового Криму, страждають від погіршення її якості.

Аби видобувати воду, окупаційна влада розконсервувала свердловини, пробурені ще в середині 20 століття. Утім, такі дії призвели до мінералізації ґрунтових вод. Завжди ситуація вирівнювалася завдяки Північно-Кримському каналу. Щороку ситуація ускладняється таким чином, що вода йде з водоносних горизонтів, все менше і менше її у підземних свердловинах. Ситуація погіршується і так буде й надалі.

Ботанічний заказник між Новим Світом і Судаком / фото: Башкатов Віталій

Україна легко може розв'язати всі проблеми, наша держава навіть збудувала нову дамбу, яка може пустити воду до Криму. Але умовою цього у Києві називають деокупацію, тобто Росія мусить піти з півострова

Що було до побудови Північно-Кримського каналуСучасній людині важко уявити в яких умовах доводилося жити місцевому населенню на цих територіях до побудови в 1963 році каналу. Катастрофічна нестача води призводила до того, що до 30–х років минулого століття в роки засухи люди вимирали цілими селами. Воду привозили гужовим транспортом, і на невелику сім'ю виділяли її в кількості одного відра. Говорити про землеробство і зовсім не доводилося. Після приходу дніпровської води, життя степового Криму кардинально змінилося. Завдяки штучному каналу в цій зоні став можливим не тільки значний приріст населення (переселенці з інших областей України та Росії), а також перетворення посушливих степів на сади і ріллі. Точно так само, як колись Північно-Кримський канал дав життя, його висихання його і забере в півострова.

Епілог

Як вже писалось вище, щодо питної води – нею Крим може повністю себе забезпечувати без допомоги каналу. Напоїти населення можна шляхом модернізації існуючих артезіанських свердловин, а також шляхом будівництва нових. Але для сільського господарства на півострові водних ресурсів недостатньо, адже кількість зрошуваних територій зараз зведена до нуля.

Пов'язані з водою проблеми, які сьогодні намагається розв'язати Росія, мають лише тимчасовий характер. І робота ведеться з урахуванням в першу чергу інтересів російської армії, а не перспективи життя кримчан.

Важливо Чубаров відповів на заяву Шмигаля щодо постачання води в Крим

Така ситуація в підсумку призведе до того, що на північнокримській території залишаться лише військові бази. Очевидним залишається факт: наявна кількість води в Криму може забезпечити життя без розвитку сільського господарства, курортів та промисловості.