Вступ до Євросоюзу за скороченою процедурою: експерт пояснив, на що може розраховувати Україна

Про вступ до ЄС за скороченою процедурою, причину успіху заявки на членство, проблеми консенсусу європейців щодо майбутнього України – в ексклюзивному інтерв'ю для сайту 24 каналу розповів юрист – міжнародник, експерт з права ЄС Богдан Веселовський.

​До теми Ми чекаємо на конкретний сигнал, – Зеленський про розгляд заявки України на членство в ЄС

Формальності та особливості процедури

Богдане, скажіть, що передбачає вступ до ЄС за скороченою процедурою?

Дуже цікаве явище цієї скороченої процедури. Офіційно її раніше ніколи не було. Тобто, це більше політична заява, щоб підтримати український опір і надати політичний сигнал щодо нашого членства.

Першими це придумали поляки. Згодом цю ініціативу підхопив прем'єр-міністр Словаччини. Одразу потрібно пояснити, що це не означає вступ завтра. Ця процедура покликана пришвидшити для нас проходження того шляху до членства, яким йдуть інші країни 8 –  10 років, виконуючи попутно всі 35 глав реформ, передбачених за планом.

Ми зараз можемо пройти цей шлях за 2-3 роки. При тому, що вже зараз ми бачимо швидкий прогрес, коли з моменту подання заявки минуло трохи більше ніж тиждень, а вже 7-го березня Рада ЄС на рівні постійних представників дала доручення Єврокомісії готувати висновок. Наприклад, якщо ми візьмемо Боснію, то для цієї країни від дня подання заявки до підготовки висновку минув рік.

Богдан Веселовський, міжнародник, експерт з права ЄС

А чому ми раніше не могли розраховувати на щось подібне?

Потрібно сказати, що у 2014-му році, після Революції Гідності, ЄС так само був дуже в захваті. Ми тоді дуже швидко підписали Угоду про Асоціацію. Далі була обіцянка повноправного членства.

Тодішній президент Порошенко сказав, що це буде дуже швидко. Проте обіцяного не сталося тому, що тоді Європа побоялася війни. А вже після підписання "Мінська" європейці побачили, що справа йде до замороження конфлікту. Тому остаточно відмовилися проявляти ініціативу в площині української євроінтеграції. Останнім рухом назустріч тоді став безвіз.

Зараз же ситуація кардинально відрізняється. Тепер у Брюсселі бачать, що ми дійсно захищаємо Європу. 

Кожен конфлікт в тому чи іншому масштабі штовхає європейську сторону і нас назустріч один з одним.

У Брюсселі побачили, що Україна захищає Європи / Фото Getty Images

Серед країн єврозони існує консенсус щодо того, чи повинна Україна вступати до співдружності?

Наскільки я розумію виходячи з інформації у західній пресі, то ні. Поясню, в чому головне питання.

Існує консенсус про те, що Україна нарешті повинна отримати європейську перспективу. Тобто те, що було відсутнє в Угоді про Асоціацію. Дуже чітко треба розуміти, що ст. 481 цієї Угоди каже, що цього року мали бути оновлені цілі.

Однією з цілей мало бути закріплення наступного формулювання: Угода про Асоціацію наближає нас безпосередньо до членства. Такої цілі досі немає. Брюссель може піти шляхом офіційного закріплення цієї цілі в тексті вже існуючої Угоди. Щодо цього там консенсус присутній. Або ж підписати нову Угоду, яка буде називатися "Угода про стабілізацію та асоціацію". Вона чітко веде нас до членства. Такий документ підписали з ЄС Західні Балкани.

Якщо чесно, робити таким чином я не раджу. Тому, що це буде, по суті, повторенням підписаного раніше договору. А він у нас і без того великий та амбітний.

Однак, щодо пришвидшеного набуття членства консенсусу немає. Що наразі є? 8 країн, як ви пам'ятаєте, які підтримали нашу європейську інтеграцію. На сьогодні ситуація залишається незмінною. Ті, країни, котрі зобов'язалися підтримати наші європейські прагнення політично, ті їх і підтримують сьогодні.

Інші ж країни орієнтуються у своїй переважній більшості на Німеччину. Німці переконані, що Україна не може вступити в ЄС не те що у найкоротші терміни, а навіть не у найближчі роки. Тобто мова може йти навіть про непідтримку надання нам статусу кандидата. Берлін готовий обмежитися тільки закріпленням європейської перспективи для нас на офіційному рівні.

Актуально Для України не існує прискореної процедури вступу в ЄС, – прем’єр Нідерландів

До яких вигод ми отримаємо доступ, здобувши статус кандидата на вступ?

Перш за все ми матимемо змогу отримати доступ до усіх фондів і під кожну з 35-ти глав реформ нам виділятимуть кошти за нашими конкретними потребами. Після цього постає питання контролю за витрачанням грошей. Ми повинні будемо чітко планувати витрати виділених фінансових ресурсів ЄС суто на ті галузі, які потребують реформування, щоб відповідати нормам і правилам в Євросоюзі. 

Вступивши до ЄС, Україна отримає низку переваг / Фото Валентини Поліщук, 24 канал

А як щодо переваг повноправного членства?

Давайте чітко окреслимо. Мова йде про відкриття свобод внутрішнього ринку.

• Свобода переміщення товарів та послуг. Тобто наші товари та послуги курсуватимуть внутрішнім ринком ЄС без мит, без додаткових платежів, і усі сертифікати якості визнаються без необхідності попереднього підписання будь-яких документів. Передусім, нам не потрібно буде укладати окремих угод, як ось, наприклад Угода АСАА, з підписанням якої у нас виникли труднощі.
• Свобода послуг. Тобто, якщо ви адвокат чи журналіст в Україні, то можете одержати таке ж право на надання послуг у будь-якій країні ЄС (без картки) переміщення країнами ЄС, а також отримання громадянства ЄС і прав, що з нього витікають.
• Свобода руху осіб являє собою можливість вільного переміщення країнами блоку. Ця свобода включає в себе і вільну циркуляцію робочої сили.

До речі Членство України в ЄС може стати визначальною перемогою для Європи, – Кулеба

Чи існують в ЄС програми призначені для допомоги у післявоєнній відбудові постраждалих країн – членів?

Зауважте, жодна країна не вступала, перебуваючи одночасно у стані війни. Післявоєнною відбудовою нашої країни займатимуться одразу на двох рівнях. Першим буде державний сектор, тобто надання грошей на рівні держав ЄС.

Всі держави повинні скинутися в загальний фонд для допомоги Україні. До збору коштів долучиться також і Великобританія. Раніше прем’єр-Міністр Польщі Матеуш Моравецький анонсував затвердження аналогу "Плану Маршала" задля спрямування ресурсів на повоєнну відбудову української інфраструктури. Загалом сума від ЄС становитиме 100 мільярдів доларів.

Наступним буде приватний сектор. Тут за справу візьмуться ТНК (транснаціональні корпорації). Вони дадуть гроші на відбудову окремих регіонів і під окремі проєкти. Акцент робитимуть на Києві, Харкові та Маріуполі. Окремо фінансуватимуть відновлення ОРДЛО.

Чи слід нам сподіватися на якісь покращення у сфері безпеки зі вступом до ЄС?

Нині, на мою думку, все активніше і сміливіше звучать ідеї щодо потреби створення єдиної європейської армії та наднаціонального органу на кшталт спільного міністерства оборони ЄС. Цю ідею дуже підтримують "лідери" ЄС – Німеччина та Франція. Та як воно буде насправді - поки невідомо. Відомо лише той факт, що якщо члени ЄС будуть розчаровані в діях і можливостях НАТО – у самого ЄС власних оборонних потужностей просто немає

Ще 2018-го цю ідею вважали шкідливою. Проте в сучасних умовах все змінюється. НАТО неспроможне виступити з позиції сили. Воно відверто боїться Росії. Раніше проти створення окремого оборонного відомства на базі ЄС виступали Штати, апелюючи до того, що поява ще одного військового об'єднання спричинить конкуренцію відомств.

Разом з тим, якщо Альянс не може бути гарантом безпеки для західних країн, то чому б цю функцію не взяти на себе Євросоюзу?

Також цікаво – Чалий пояснив, чому Захід такий пасивний і що може змусити його допомагати: дивіться відео