Наблизять Україну до ЄС: які зміни найближчим часом чекають на НАБУ та САП
НАБУ і САП 21 листопада викрили корупційні дії двох депутатів Верховної Ради. Представник партії "За Майбутнє" Сергій Лабазюк спробував передати хабар у розмірі 150 тисяч доларів, а депутат від "Слуги народу" Андрій Одарченко пропонував хабар у біткойнах в еквіваленті 50 тисяч доларів.
Юристка Центру протидії корупції Олена Щербан розповіла 24 Каналу, що ці дії антикорупційних органів свідчать про те, що в Україні немає недоторканих. Також маємо в нашій країні інституції, які здатні ловити хабарників на гарячому, попри їхні високі посади та приналежність до певних політичних сил.
Зверніть увагу Перший в історії хабар у криптовалюті: чинному нардепу повідомили про підозру
Штат НАБУ необхідно збільшити
Проте для того, щоб викриття подібних корупційних схем відбувалось частіше та системніше, необхідно внести низку законодавчих змін, які вимагають системно європейські партнери.
Для цього потрібно інституційно посилити антикорупційні органи. Такий крок 21 листопада зробила Верховна Рада, коли ухвалила законопроєкт про збільшення штату детективів Національного антикорупційного бюро.
Штат НАБУ необхідно було збільшити, тому що він з усіх правоохоронних органів України мав найменшу чисельність – 700 людей.
"Розслідуваннями топкорупції з цих 700 займалися лише 250 детективів. Їм фізично було неможливо викривати усіх корупціонерів. Тому це рішення давно зріло, і добре, що Верховна Рада зробила крок до розв'язання цієї проблеми", – наголосила юристка.
Як реформи, які вимагає виконати Єврокомісія, наблизять Україну до ЄС: дивіться відео
Потрібна реформа САП
Однак потрібні й інші реформи, зокрема Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП). Навіть посли G7 опублікували лист, в якому вимагали виконання цієї реформи.
Важливо! Законопроєкт з реформування САП був розроблений відповідно до зобов'язань України перед Міжнародним валютним фондом. Цей законопроєкт у разі його ухвалення мав змінити статус САП та зробити її незалежною від Офісу Генпрокурора.Також посли G7 та громадськість вимагають скасування так званих "правок Лозового", які передбачають строки в кримінальному процесі, які безпідставно обмежують можливості слідства і призводять до закриття справ топкорупції. Саме ці "правки Лозового" мали стати частиною реформи САП. Однак народні ж депутати відмовляються скасовувати ці норми.
"Ми стали свідками того, як депутати розуміють, якщо якісь норми допоможуть їм в майбутньому уникнути відповідальності через певні маніпуляції, вони роблять все для того, щоб не голосувати за відповідні законопроєкти", – зазначила Олена Щербан.
Більше про реформи, які наблизять Україну до ЄС
- Україна після отримання статусу кандидата в Європейський Союз, має здійснити низку реформ – 7 кроків, які наблизять її до вступу до Євросоюзу.
- Ось ці реформи – щодо Конституційного суду, продовження судової реформи, антикорупційні, зокрема призначення керівника САП, боротьба з відмиванням коштів, реалізація антиолігархічного закону, узгодження аудіовізуального законодавства з європейським, зміна законодавства про нацменшини. Наразі Україна виконала 4 з 7 кроків.
- Найближчим часом парламент повинен проголосувати за зміни до закону Про запобігання корупції, зокрема по верифікації декларацій.
- Водночас за словами Олени Щербан Україна не повинна зупинятися на певних рубежах, адже Євросоюз буде виставляти нові вимоги щодо системних реформ. Український парламент зокрема має ухвалювати відповідні законопроєкти, які наблизять нас до вступу до Євросоюзу.