На які регіони втратить вплив Путін, якщо програє в Україні: думка очільника СЗР

19 січня 2024, 18:03
Читать новость на русском

Джерело:

The Economist

Голова Служби зовнішньої розвідки Олександр Литвиненко написав колонку для журналу The Economist. В ній розповів, як Захід може допомогти Україні і в чому Росія та її "вісь зла" мають перевагу над західними країнами. 24 Канал переказує головні тези.

На Заході зрозуміли те, що Путін не зупиниться на Україні. Останні кілька тижнів тривожні попередження від країн НАТО про можливу війну лунають усе частіше.

Дивіться також Росіяни могли тренуватися глушити GPS у Польщі й Балтії з Калінінградської області, – ISW

Як Путін бачить свою перемогу над Україною і на які інші регіони хоче впливати

Він прагне анексувати українські території, які проголосив "історичними російськими землями", і створити політичне утворення, "яке повністю залежить від Москви в управлінні тими українськими землями, які не можуть бути безпосередньо анексовані".

Поразка України відкриє двері для російських перемог на пострадянських теренах. Водночас перемога України ознаменує поразку Путіна на цих самих теренах.

Кремль розуміє, що якщо Україна впаде, йому буде легше повернути собі інші колишні радянські республіки. Якщо ж Україна встоїть, це лише питання часу, коли Росія втратить вплив на Південний Кавказ і Центральну Азію,
– пише Литвиненко.

Поразка України дасть можливість переглянути політичний устрій світу

Героїзм Сил оборони, згуртованість населення і підтримка Заходу – ось три кити, які допомагають триматися нашій державі. Підтримка партнерів "посилює глобальний вимір війни та унеможливлює досягнення Росією її наполеонівських цілей".

Путін сподівається: якщо Україна впаде, то буде ефект доміно. Америка і Захід загалом швидко втратять глобальний вплив, адже для США це стане другим приниженням після Афганістану. Тоді можна буде встановити "новий, багатополярний світовий порядок, де найважливіші питання вирішуватимуться кількома конкуруючими великими державами, включно з Росією".

Державами, які пануватимуть у цьому оновленому світі, Литвиненко називає Росію, Китай, Північну Корею, Іран і низку країн глобального Півдня. Усі вони сподіваються отримати вигоду від зростання геополітичної напруженості і всі вони входять у неформальну коаліцію, яка підтримує Росію.

Дивіться також Не диво-зброя: Китай розчарований неефективністю "Кинджалів", пропаганда облажалася

Що робить антизахідна коаліція, яка прагне дестабілізувати світовий порядок:

  • надає політичну і матеріальну підтримку російській агресії (постачає артилерійські снаряди, безпілотники та іншу військову техніку і технології);
  • "приділяє багато енергії економічній, кібернетичній, інформаційній війні та іншим підривним діям".

Росія знає, що перемога, якої вона прагне над Україною, матиме глобальний ефект. Росія також розуміє, що вона не може досягти своїх цілей там, не порушивши світовий порядок. (...) Росія та її спільники мають великий привілей. Вони борються із застосуванням грубої сили за створення нового світового порядку, в той час як багато хто на Заході прагне передусім використовувати м'яку силу для збереження старого порядку, який виник після холодної війни,
– робить висновок голова СЗР.

Він зауважує: прихильники статусу-кво фактично самі накладають на себе обмеження. Але якщо Росія програє у війні проти України, це підірве її глобальні цілі.

"Зміцнення обороноздатності та безпеки України, забезпечення стійкості суспільства і держави – це найпростіший і найдешевший спосіб для Заходу зупинити Росію та інші ревізіоністські держави", – ідеться в матеріалі.

Якою має бути ефективна та адекватна підтримка від Заходу:

  • тривалою (до припинення російської агресії);
  • всеосяжною (має охопити політичну, економічну, військову та розвідувальну підтримку, а також допомогу у протидії кібервійні та дезінформації).

В чому унікальність безпекової угоди з Великою Британією

Вона не тільки відповідає наведеним вище критеріям підтримки. Литвиненко вводить її у більш широкий історичний контекст.

"За винятком країн Балтії, які зараз є членами ЄС і НАТО, це була третя угода такого роду між колишньою радянською республікою та іншою країною. Перші дві – між Туреччиною та Азербайджаном у 2021 році та між Францією та Вірменією у 2023 році - мали певний вплив на Південний Кавказ, але не змінили правила гри. Угода між Україною та Великою Британією може виявитися набагато важливішою", – вважає Литвиненко.

Українсько-британська угода "зачіпає серцевину колишньої Російської імперії", адже Путін вважає Україну невід'ємною частиною "історичної" Росії.

Це перша угода між Україною та великою державою, яка закріплює нову геополітичну реальність в юридичній угоді. Вона знаменує собою найглибший зсув у підході Заходу до російської концепції "сфер впливу". Стримана реакція британських ЗМІ на угоду показує, наскільки нормальна і рутинна англійсько-українська оборона,
– підсумовує голова Служби зовнішньої розвідки.