Загальна мобілізація: чи можуть її запровадити та що варто знати

13 квітня 2021, 12:45
Читать новость на русском

Із загостренням ситуації на фронті та посиленням активності російської армії на кордоні із Україною, питання загальної мобілізації стає дедалі актуальнішим. Що таке загальна мобілізація, чи можуть її запровадити в Україні та чи можна її уникнути – у нашому матеріалі.

У грудні 2020 року Президент України Володимир Зеленський допустив загальну мобілізацію в разі нового нападу Росії. Все, що потрібно про неї знати, зібрали журналісти 24 каналу.

Більше про це І чоловіки, і жінки будуть мобілізовані: Зеленський про небезпеку великої війни з Росією

Що таке загальна мобілізація?

Це достатньо оперативний механізм поповнення лав Збройних сил України.

Загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України. Вона стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій. Завдяки загальній мобілізації всі цивільні мають можливість організувати роботу в умовах особливого періоду, а військові – перейти на організацію і штати воєнного часу.

Також зверніть увагу Колони техніки: британські журналісти показали табір російських військових біля кордону – відео

Із загальною мобілізацією Україна ще не стикалась. На початку російської агресії у 2014 році в Україні розпочався особливий період та було проведено кілька хвиль часткової мобілізації.

Часткова мобілізація може проводитися в окремих місцевостях держави, а також стосуватися певної частини національної економіки, Збройних сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

Кого мають мобілізувати?

Попри назву, загальна мобілізація не означає, що до війська викликатимуть усіх без виключення.

За законом, призову на військову службу по мобілізації не підлягають військовозобов'язані:

  • які були заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади та іншими держорганами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами та організаціями в порядку, встановленому урядом;
  • визнані медкомісією тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров'я на термін до шести місяців:
  • жінки і чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років (вони можуть бути призвані на військову службу в разі їх згоди й тільки за місцем проживання);
  • жінки і чоловіки, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років (вони можуть бути призвані на військову службу в разі їх згоди і тільки за місцем проживання);
  • жінки і чоловіки, на утриманні яких знаходиться дитина з інвалідністю підгрупи А у віці до 18 років;
  • усиновителі, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, на утриманні яких перебувають діти-сироти або діти, позбавлені батьківського піклування, віком до 18 років (можуть бути призвані на військову службу в разі їх згоди і тільки за місцем проживання) ;
  • ті, хто зайняті постійним доглядом за особами, які його потребують;
  • народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим;
  • інші військовозобов'язані або окремі категорії громадян у передбачених законом випадках.

Більше про це Територіальна оборона України: що передбачає законопроєкт та кого можуть залучати

Сама ж мобілізація, зазвичай, також має свою логіку. Тому що призвати всіх до війська у разі реальної військової загрози не завжди ефективно. Для захисту держави потрібно не просто багато людей. Потрібні люди, які мають відповідні знання та навички.

В першу чергу мобілізують оперативний резерв. Оперативний резерв – це колишні військовослужбовці до 40 років, які мають бойовий досвід та відслужили у армії за контрактом або ж в одній з хвиль мобілізації. Тут ідеться саме про бойових ветеранів, а не всіх, хто колись був строковиком.

Оперативний резерв призивають у випадку активізації бойових дій, будь-де — чи на лінії розмежування, чи на окремих ділянках державного кордону.

За необхідності першу чергу підтримає друга черга оперативного резерву — військовослужбовці, що проходили строкову службу до 2014 року або служили за контрактом.

Потім, якщо є потреба – викликають мобілізаційний резерв. До нього входять військовозобов'язані громадяни, котрі закінчили військові кафедри вишів як офіцери запасу і не призивалися під час попередніх мобілізаційних кампаній.

У найгіршому сценарії розвитку подій — оголошенні повномасштабної війни – мобілізація пошириться на громадський резерв — решту громадян, які не мають вікових та фізичних обмежень щодо призову на військову службу та можуть бути залучені для комплектування Збройних сил та інших військових формувань винятково в особливий період.

Також цікаво Призов 2021: деталі, які мають знати призовники у часи COVID-19

Коли може розпочатись загальна мобілізація?

Коли президент звернеться до Верховної Ради із відповідним указом, а парламент протягом двох днів цей указ затвердить.

Головна підстава для оголошення загальної мобілізації – загроза національній безпеці. Всі нюанси – мету, завдання, вид, обсяги, порядок і строки проведення мобілізаційної підготовки та мобілізації – визначає президент.

Варто нагадати, що наприкінці березня парламент дозволив главі держави неодноразово призивати в армію людей з оперативного резерву без оголошення мобілізації. Призов резервістів у разі раптового загострення воєнної обстановки дозволить якісно поповнювати війська у випадку, якщо Рада з якихось причин не зможе проголосувати за мобілізацію.

Також радимо прочитати Повна мобілізація, воєнний стан і тероборона: відверте інтерв'ю з генералом ЗСУ Кривоносом

Відповідно до цього закону, призиватимуть тих, хто "уклав контракт про проходження служби у військовому резерві та/або зарахований до військового оперативного резерву".