Засекречені декларації СБУшників: що треба для того, аби інформацію врешті відкрили

24 жовтня 2018, 21:36
Читать новость на русском

Два роки судилися, дійшли аж до Верховного суду. А суд подумав – і повернув все на розгляд у першу інстанцію. Тобто попереду знову роки судів. Усе це про справу щодо засекречення декларацій керівництва Служби безпеки України. Співробітники СБУ заповнюють декларації, але не оприлюднюють їх.

Зберігають у власній базі, до якої фактично не мають доступу навіть члени НАЗК, які б і мали перевіряти ці документи. Про відкритий доступ взагалі не йдеться, бо це, мовляв, зашкодить роботі служби. Саме цю секретність оскаржує Центр протидії корупції. Адже під прикриттям нібито турботи про безпеку, заховані чималі статки.

Читайте також: Сину глави СБУ "пробачили" переслідування студентів під час Революції

Вже винесли і рішення.

Касаційну скаргу ГО "Центр протидії корупції" задовільнити частково. Скасувати в частині відмови у задоволенні позивних вимог щодо визнання протиправним та скасування рішення державного експерта з питань держтаємниці в частині віднесення до держтаємниці інформації, що міститься в декларацій особового складу СБУ. Справу в цій частині направити на новий розгляд до суду першої інстанції,
– оголосила суддя Тетяна Стрелець.

Хоча рішення частково задовільнили, понад 30 тисяч співробітників СБУ, а особливо їхнє керівництво, може спати спокійно. Їхні декларації й надалі залишатимуться засекреченими і перевіряти їх не будуть найближчий рік чи два. Адже стільки часу триватиме новий розгляд справи.

Суд побоявся взяти на себе відповідальність і змусити на сьогоднішній день подавати СБУшників декларації, як вимагає закон, і направив цю справу на чергові кола пекла, що нам заважатиме зараз оскаржити це рішення у Європейському суді,
– зазначила юристка Центру протидії корупції Олена Щербан.

Наразі співробітники СБУ подають декларації до власної бази, доступу до якої не мають представники НАЗК, які б і мали провіряти документи. Створення цієї бази антикорупціонери теж оскаржують у суді.

"Для того, щоб їх перевіряти, треба мати доступ до держтаємниці. У НАЗК мають доступ виключно треті особи, які мають фізично туди приходити. Порядку перевірки нема. Навіть якби вони їх перевірили, оскільки вони подані не туди, то наслідків від цих перевірок жодних нема. Жодного СБУшника не можна притягнути через це до кримінальної відповідальності", – поснила Щербан.

Читайте також: Брешуть, брешуть "Наші гроші" – СБУшник я хороший: справжній зміст "інтерв'ю" Сергія Семочка

Сторона захисту СБУ гне лінію, що всі персональні дані співробітників – це державна таємниця і що її розголошення може нашкодити співробітникам служби та їхнім сім'ям. Однак активісти наголошують, що їх цікавлять декларації лише керівництва служби і аж ніяк не секретних агентів. А приховувати керівникам служби, схоже, є що.

Нещодавно завдяки розслідуванню журналістів програми "Наші гроші" стало відомо, що перший заступник голови Служби зовнішньої розвідки Сергій Семочко має лише нерухомості на понад 8 мільйонів доларів. А ще його родина їздить до окупованого Криму та має по два паспорти. У незаконному збагаченні НАБУ підозрює і першого заступника голови СБУ Павла Демчину. Який, зі слів очільника НАБУ Артема Ситника, мститься за звинувачення акціями протесту. Звісно ж і Семочко, і Демчина усе заперечують. Демчина навіть судиться з Артемом Ситником та журналістами. От тільки подивитися, що і за скільки він та його колеги придбали, у відкритому доступі поки неможливо.