Мільйони, паспорти РФ та 200 смертей: резонансне розслідування про керівника контррозвідки СБУ

Сергій Семочко – керівник економічної контррозвідки СБУ, потім очільник столичного управління СБУ, а нині перший заступник керівника Служби зовнішньої розвідки. Другий розвідник в країні. Людина-загадка. Ще рік тому навіть його фото було неможливо відшукати. Хоча листи за його підписом кілька років тому зупинили закупівлі життєво необхідних ліків у всій країні.

Читайте також: 56 депутатів виступили проти АРМА, щоб захистити власне майно: розслідування

Контррозвідкою по нирках

Життя хворих на ниркову недостатність залежить від кількох мішків із 2-ма літрами препарату, яким щоденно промивають організм від токсинів. Таке лікування дороге, тож його гарантує і закуповує для хворих держава.

1 процедура коштує близько 250 гривень. До 4 процедур на добу, 365 днів на рік. Тобто лікування 1 людини понад 300 тисяч гривень. Ось це лікування державі обходиться більше чверті мільярда гривень на рік,
– розповідає редактор інтернет-видання "Наші Гроші" Юрій Ніколов.

Загалом у світі є два найбільших виробників діалізних препаратів: американці Baxter і німці Fresenius. Перші історично переважають на світовому і українському ринку. Ліки та засоби їх введення від різних виробників роками вважалися не взаємозамінними. Хто чим почав лікуватись, той тим і продовжував.

Тож чиновники від медицини роками закуповували ті препарати, якими вже лікувалися пацієнти. Для цього виписували тендери під конкретного виробника. Формально це була "схема" – вимоги тендерної документації підганяли під потрібну фірму. Але з огляду на медичний аспект ця практика існувала багато років і існувала цілком спокійно. Аж поки нею раптом не зацікавилося СБУ. На облздрави в 2016-17 році посипалися листи від економічної контррозвідки за підписом особисто Семочка.

Читайте також: Під загрозою наша безпека: хто "кришує" замахи на активістів

По суті, він казав лікарям: те, що ви вважаєте не взаємозамінним, можна замінювати. Для посилення ефекту листи інформували про кримінальні провадження по фірмі "Діавіта" – постачальнику американських препаратів, на котрих "сиділа" абсолютна більшість пацієнтів.

У "Діавіті" переконують: і листами, і провадженнями СБУ боролася не за тендери, а за хабарі, бо справи з’явилися після того, як фірма відмовилася платити спецслужбі відкати.

Їм дуже важливо було показати, що не платити не можна,
– запевняє директор департаменту "Діалізна терапія" компанії "Діавіта" Сергій Христинченко.

Не секрет, розповідає він, що роками фармбізнес в Україні доїв бюджет і косив від податків за допомогою офшорних схем. А СБУ, яка ці схеми знала і бачила, роками доїла фармбізнес – заробляла на тому, що ці схеми … не чіпала. І займалося цим, каже Христинченко, саме економічна контррозвідка СБУ, котру два роки очолював Семочко.

СБУ повинні запитати виробника – по якій ціні відвантажував товар на транзитну компанію, а потім запитати, з якою ціною цей товар приходить в Україну. Це видно – ця різниця і є дельта, яка виводиться в офшор. Що робить насправді СБУ? Вони не кажуть "давайте ви так більше не робіть". А "ви нам заплатіть і далі возіть, ми до вас претензій мати не будемо". Дистриб'ютор знімає на офшорі колосальні гроші, 700-800 тисяч або мільйон доларів, це СБУ не побачить суму. Їм простіше СБУ віддати разово 100-150 тисяч доларів на рік і працювати далі. І вовки ситі, і вівці цілі,
– розповів Христинченко.

З 2015 року цей постачальник возить препарати напряму від виробника. Тоді ж і привід платити відкат СБУ відпав. А от в СБУ з’явилися питання до діалізних закупівель саме у цього постачальника.

Приходило з управління контррозвідки людей 7-8, якщо не 12. Важливі прізвища тих, хто їх посилав, а посилало їх керівництво департамента. І листи – вони підписані однією й тією ж людиною, яка очолювала це Головне управління контррозвідки СБУ,
– згадує Христинченко.

Доки СБУ під керівництвом Семочка "воювало" з замовниками і постачальником за відкат, закупівлі просто зупинилися.

Володимир Гончарук, хворий з нирковою недостатністю, на діалізі вже 12 років. Йому півтора місяці не видавали необхідний для діалізу препарат. Протримався лише тому, що навчений попередніми перебоями із постачанням – мав запас. Так вижив сам і так допоміг вижити ще одному знайомому пацієнту.

Володмир Гончарук допоміг собі та іншим

Але так пощастило не всім: "Ніде його купити не можна було – це держзакупівлі і в продажі в аптеках його нема. Тобто реально його ніде немає. І в той момент чуємо – скоро людям буде каюк. Із інших міст передавали розчини в ті міста, де не було розчинів, бо вже кричали – рятуйте, бо немає, ми помремо. І простроченими мішками користувалися".

Кризу змогли пережити не всі.

Частина пацієнтів, котрі не могли за медичними показниками бути взяті на гемоліаліз або на трансплантацію, загинули. Таких пацієнтів не менше 200",
– зазначив Христинченко.

Копієчка до копієчки, або Магія СБУшного калькулятора

Озвучені дистриб’ютором діалізних ліків суми хабарів/відкатів, які контррозвідка СБУ роками знімала з бізнесу, не лишали сумніву – ці гроші десь мали осісти. Побачити їх можна було б у деклараціях співробітників СБУ. Але в 2016 р. в СБУ вирішили, що їхні доходи, будинки, квартири, машини і решта – це все "державна таємниця". Однак ми можемо допомогти заповнити прогалину.

Як вдалося з’ясувати програмі, по місту Семочко пересувається на чорному, наглухо тонованому, Toyota Land Cruiser з номерами, зареєстрованими на неіснуючу людину. Коли Семочко очолював Київське СБУ, цей позашляховик можна було регулярно спостерігати під столичним главком. Можна було б припустити, що автомобіль службовий. Але ні – відколи Семочко перейшов у Зовнішню розвідку, цей же позашляховик почав регулярно з’являтися у офісі розвідників.

Toyota Land Cruiser Семочка

Навряд чи СБУшники подарували розвідникам Семочка з приданим. Але звідки тоді у пожиттєвого чиновника ніби як свій Land Cruiser на номерах прикриття? А може є іще щось чим він користується, хоча офіційно не володіє? Так, є.

За спостереженнями програми, Land Cruiser щоранку приїздить забирати свого пасажира в закрите котеджне містечко у престижному районі Конча-Заспа під Києвом. Щоразу паркуючись під одним і тим же будинком.

Добротний будинок на 333 "квадрати". Офіційно його в лютому 2016 року придбала жінка на ім’я Тетяна Лисенко. Тут же в Козині, неподалік, є ще два величезних будинки, нещодавно оформлених на її дочку. Але про них пізніше. Для початку – ким Тетяна Лисенко доводиться Сергієві Семочку?

Семочко у власності має добротний будинок на 333 "квадрати"

Ще у 2013 році вони приватизували сусідні ділянки під Ялтою, де, нагадаємо, Семочко працював до анексії. Але ці двоє – більше, ніж сусіди. Ще давніше за адресою Лисенко у Ялті був приписаний Семочко Андрій Олексійович. За низкою ознак (однакові прізвища, по-батькові, місце народження, географія переїздів: Енергодар – Ялта – Київ) найвірогідніше Андрій – брат Сергія Семочка.

Окрім цього, в соцмережах дітей Лисенко від першого шлюбу – постійно фігурує ще третя дитина, хлопчик, якого вони називають братом.

В Instagram цей хлопчик має ім’я Ілля, а у ВКонтакті зараз підписаний як Ілля Лисенко. Однак, якщо погортати історію аканту на кілька років назад – виявиться, що раніше "Ілля Лисенко" називався "Ілля Семочко". У ВКонтакті є ще щонайменше три акаунти "Ілля Семочко", і вони пов’язані з цим спільними друзями і днем народження.

У соцмережах раніше "Ілля Лисенко" називався "Ілля Семочко"

Чому це важливо? Тому що, за даними майнового реєстру, у 2011 році, в Ялті, Кримський глава СБУ видав Сергієві Семочку квартиру. Приватизував її він навпіл – з Семочком Іллею Сергійовичем, тобто – сином. Найвірогідніше, це і є той самий Ілля Лисенко/Семочко, котрого нині називають братом діти Тетяни Лисенко.

Ці докази дозволяють зробити висновок, що Тетяна Лисенко є дружиною – офіційною чи неофіційною – Сергія Семочка. А Анастасія Лисенко (у шлюбі Котон), Станіслав та Ілля Лисенки – перебувають з розвідником-сбушником у родинних стосунках. І яскраво висвітлюють його справжній майновий стан.

Тут же, в Конча-Заспі, неподалік від будинку Тетяни Лисенко, падчерка Семочка Анастасія зимою 2017 року купує ще один. І ми навіть знаємо, скільки він міг їй коштувати.

Читайте також: Ми вас в землю закопаємо, – одіозний Ківа в присутності поліцейських погрожував Стерненку

Восени 2016 року програма розповідала про нерухомість іншого відомого СБУшника, екс-очільника управління по боротьбі з корупцією – Юрія Артюхова. Аби зрозуміти, скільки міг коштувати такий маєток – порівнювали його з сусідами. Тоді й виявилося, що будинок зліва від Артюхова – якраз продавався. Продавався він за два мільйони доларів. І буквально через півроку саме цей будинок придбала Анастасія Котон. Сусідкою через паркан від одного СБУшного топа, стала родичка іншого СБУшного топа.

Однак будинок за 2 мільйони доларів – не найдорожче, що придбала тої зими Анастасія. Неподалік є ще одне цікаве закрите містечко.

Тут мають будинки: екс-міністр транспорту Євген Червоненко, син екс-мера Києва Леоніда Чорновецького Степан, Павло Барбул (донедавна голова "Спецтехноекспорту"). Це одне з найжирніших підприємств українського оборонного комплексу. Поставки зброї, валютні контракти, низка кримінальних проваджень за підозрою в дерибані сотень мільйонів бюджетних коштів. Одразу після звільнення Барбула, на його мати записали цей будинок площею 435 квадратних метрів. І це все одно у півтора рази скромніше за третій будинок родини Семочко-Лисенків.

У січні 2017 року, маєток на майже 700 "квадратів" прямо навпроти Барбулів викупила все та ж падчерка Семочка.

Падчерка Семочка викупила маєток на майже 700 "квадратів"

На фото Анастасії та Станіслава щонайменше тричі за останні три роки з’являється яскраво-блакитний гелікоптер. Наприклад фото, зроблене під Одесою на виноробні ШАБО: "С винзавода уезжать с пустыми руками – плохой то"». Переліт маршрутом Київ-Одеса на сайті фірми-експлуатанта коштує від 4 до 6 тисяч доларів.

Підсумуємо. Три будинки в Козині – дуже грубо це близько 8 мільйонів доларів. Land Cruiser на "непробивних" номерах і недешеві польоти на гелікоптері. А тепер найважливіше питання: звідки це все взялося? Чи є хоч якесь зрозуміле джерело таких статків, окрім "дахування" фармацевтичних компаній?