У звіті Amnesty International використали свідчення, надані під тиском

Про це 8 серпня розповіли у Центрі стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки. Вони зазначили, що Amnesty International збирали дані у фільтраційних таборах та тюрмах на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей або Криму.

До теми Тупість і путінська пропаганда: у Times проаналізували скандальний звіт Amnesty International

"До процесу збору свідчень були залучені незалежні журналісти та волонтери на території Миколаївської, Харківської, Донецької та Луганської областей", – зазначили у Центрі.

Цензура від фсб

У Центрі стратегічних комунікацій вважають, що організація повинна була долучати свідчення, які давали під контролем росіян, до звіту. Наголошують, що люди у таких закладах постійно перебувають під тиском силових охоронних органів росії. Відтак, такі заяви українців часто були єдиною можливістю, щоб пройти фільтрацію та мати шанс евакуюватися.

Важливо, що матеріали, які зібрали журналісти та наймані волонтери, перевіряли в адміністрації закладів та працівники федеральної служби безпеки.

Зауважте Чомусь щодо значного загострення навколо ЗАЕС немає звіту Amnesty International, – Зеленський

Не відмовились від висновків

В організації після шквалу критики вирішили перепросити, але наголосили – від інформації у звіті відмовлятися не планують. Вони зазначили, що головною їхньою метою є захист цивільних.

"Це було нашою єдиною метою під час публікації останнього дослідження. Хоча ми повністю підтримуємо наші висновки, ми шкодуємо про заподіяний біль", – зазначили правозахисники.

Зверніть увагу – Подоляк про цинізм Amnesty International: дивіться відео

Що відомо про скандальний звіт: коротко

• У Amnesty International звинуватили Збройні Сили України у загрозі для цивільного населення. Причиною є те, що ЗСУ ведуть оборону у населених пунктах.
• Керівниця українського офісу Amnesty International Оксана Покальчук повідомила, що звіт складали без участі України. Вона звільнилася з посади.
• Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець наголосив, що "urban warfare" (війна в умовах міста) не заборонена міжнародним правом, коли країна обороняється.