Атаки тривають: як корупціонери хочуть зберегти владу
Атака на антикорупційні органи відбувається вже не вперше, проте цього разу – з новою силою. Спершу очільник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Холодницький пішов у відставку, зокрема, через тиск з боку Генпрокуратури. Зараз звільнення може загрожувати і директору НАБУ Ситнику.
Національне антикорупційне бюро, Спеціалізована прокуратура і Вищий антикорупційний суд – тріада боротьби з корупціонерами в Україні. Про те, що відбувається з антикорупційними органами та чим це загрожує державі – читайте в сюжеті 24 каналу.
Читайте також Це дає можливість для маніпуляцій, – інтерв'ю з Ситником про "неконституційне призначення"
За 3 місяці до кінця каденції звільнився очільник САП Назар Холодницький. Після відставки він зазначив, що за час його керівництва змінилось 4 генпрокурори, кожен із яких "у свій власний спосіб хотів створити режим підзвітності САП".
"Холодницький не хотів грати в політичні ігри. У нього закінчився термін каденції і він не мав наміру брати участь у повторному конкурсі, на що мав право", – сказав експерт ГО StateWatch Олександр Лємєнов.
Замкнуте коло в НАБУ
Директора НАБУ Артема Ситника атакували вже не раз: збирали підписи у парламенті та навіть хотіли змінити профільний закон. Зараз Конституційний суд визнав його призначення на посаду у 2015 році незаконним.
Що відомо про рішення Конституційного суду щодо директора НАБУ?
Конституційний Суд оприлюднив рішення про неконституційність указу від 16 квітня 2015 року про призначення Ситника директором НАБУ. У КСУ заявили, що тодішній президент Порошенко перевищив повноваження при призначенні очільника Бюро.
Відповідне рішення у НАБУ назвали політично вмотивованим. Артем Ситник продовжує працювати в НАБУ, адже рішення КСУ не означає його автоматичного звільнення.
Представник президента у КС Федір Веніславський зазначив, що з юридичного погляду Ситник більше не може виконувати повноваження глави НАБУ.
Артем Ситник є першим і наразі єдиним директором НАБУ, адже орган створили у 2015 році. Це було однією з вимог Міжнародного валютного фонду та Європейської комісії для запровадження безвізового режиму з Євросоюзом.
Певна колізія й справді існує у законі про НАБУ, адже у тексті документа вказано, що очільника відомства призначає президент. Проте це суперечить Конституції, де про такі повноваження глави держави не згадується, та це й не означає автоматичне звільнення. Голова партії "Слуга народу" Олександр Корнієнка назвав цю ситуацію замкнутим колом.
Конституційний суд визнав неконституційним указ про призначення. Відповідно, наказ про звільнення теж може бути неконституційним. Ймовірно, його можна буде оскаржити навіть у звичайному суді,
– розповів він.
Яка позиція Ситника
Поки парламент вирішує: ухвалити новий закон чи внести правки до чинного, Офіс Президента звинувачує попередників у халатності. Однак сам Артем Ситник не збирається йти у відставку. За його словами, колізію має усунути парламент, а таке рішення є помстою за справу проти суддів столичного Окружного адмінсуду.
"Рішення Конституційного суду не принесло юридичних наслідків для мене або для НАБУ. Проте воно залишило можливості, щоб цим спекулювали", – додав керівник НАБУ Ситник.
Чому це шкодить НАБУ
За словами аналітиків, дискусія щодо конституційності закону тривала ще з 2014 року, але колишня та чинна влада уникали розв'зання колізії. Замість того, щоб визнати недійсною якусь частину закону і розпочати процедуру його зміни, одноразове кадрове рішення визнали неконституційним. Це лише допоможе ворогам НАБУ надалі дискредитувати бюро, вважає юристка ЦПК Олена Щербан.
Голова правління ЦПК Віталій Шабунін повідомив, що запекла боротьба олігархічних груп з антикорупційними органами значно загострилась після наближення справи "Приватбанку" до фінішу. Окрім того, найближчим часом Конституційний суд має розглянути ще 4 подання: закон про НАБУ, Вищий антикорупційний суд, електронне декларування і так званий "антиколомойський" закон.
Ці подання в КСУ подав союз депутатів Коломойського, агентів московського впливу Медведчука і людей Авакова. Таке дивне об'єднання людей, які мають досить різні інтереси. Українські корупціонери хочуть зберегти себе у владі,
– зазначив Шабунін.
Чим загрожує руйнація антикорупційних органів
Відповідні закони від початку були необхідними умовами для співпраці України з МВФ, Світовим банком та для запровадження безвізового режиму з ЄС. У випадку колапсу антикорупційної вертикалі західні партнери не мовчатимуть. За словами експертів, до такої ситуації також призвела неправильна кадрова політика.
Зверніть увагу Рішення КСУ щодо Ситника може викликати негативну міжнародну реакцію, – експерт
Тож для політичної верхівки руйнація антикорупційних органів призведе до серйозних наслідків, серед яких – падіння рейтингів влади.