"Право меча" Ердогана: чому зміна статусу храму Айя-Софія – це крок назад для Туреччини

Від християнського храму до музею

Айя-Софія – один з найстаріших соборів в світі, але до сучасного вигляду прийшов далеко не відразу. 24 канал розповідає про історію Святої Софії.

До теми Думка інших країн не може вплинути, – Ердоган про статус мечеті для собору

Перші сакральні будівлі на цьому місці з'явилися ще у IV столітті нашої ери за імператора Константина I. Але від них на площі Августеон нічого не лишилося, храм був спалений під час повстання 404 року. Нова базиліка простояла більше століття, поки не була знищена у вогні найбільшого візантійського повстання – "Ніки" у 532. Її фрагменти були розкопані та їх можна побачити.

Третій та останній храм був зведений між 532 та 537 роками, за царювання імператора Візантії Юстініана Першого. Він викупив землю біля храму та повелів знести усі будівлі на ній, з Риму, Ефесу та інших міст доставляли будівельні матеріали та колонни. До прикладу, Собор Святого Петра у Ватикані був закінчений лише у 1626 році, що робить Софію однією з найстаріших релігійних споруд світу.

​Читайте ще Коронавірус у Туреччині: вражаюча статистика та виклик для Ердогана

Одна з фресок всередині Софії / Фото Flickr

За легендою, після закінчення будівництва Юстініан закричав: "Соломон, я перевершив тебе!" Кілька разів собор був пошкоджений землетрусами: купол провалився у 558 році, його заміна – у 563 році. У 1204 році Софію пограбували та сплюндрували хрестоносці, які захопили місто та посадили в ньому латинського єпископа. Більшість скарбів Софії тепер можна побачити не в ній, а у Соборі Святого Марка у Венеції.

Пізніше сталися нові часткові обвали, фінальний у 1346 році. Перед захопленням османами, як пишуть історики, місто мало дуже мало населення, а Софію майже не використовували, церква стояла пуста і темна. Останню службу в ній провели за добу до фінального штурму Константинополя.

Майже 1000 років Айя-Софія була головним храмом Східної Римської Імперії та православного світу – аж до падіння Константинополя 29 травня 1453 року.

Тоді Мехмед Завойовник захопив Константинополь, але вражений красою Софії, перетворив її на мечеть. І ще 500 років вона служила однією з головних релігійних споруд ісламського світу. Православні фрески були заштукатурені, бо іслам не дозволяє людських зображень.

Султан Мехмед II (роки життя 1432-1481) прибудував до Софії медресе –мусульманську школу, Селім II реконструював будівлю, тепер там були мавзолеї османських султанів. У XVIII столітті з'явилися кухня, фонтан для вмивання, бібліотека. У 1847-49 роках провели найбільшу реставрацію Софії –купол закріпили, колонни випрямили, оздоблення – переглянули.

Після створення республіки та початку правління Мустафи Кемаля Ататюрка у 1934 році Софія стала музеєм, давні фрески та розписи відновили. Ататюрк бачив Софію як "символ гармонії та секуляризму", щоб вона стала частиною фундаменту нової країни. У такому статусі вона дійшла до липня 2020 року, коли президент Туреччини Реджеп Ердоган, просуваючи свій курс на ісламізацію, перетворив будівлю назад до діючої мечеті.

Програма ЮНЕСКО у 1993 році відзначала проблеми: падіння штукатурки, брудний мармур, розбиті вікна. Декоративні картини пошкоджені вологою. З того часу їх намагалися виправити.

Зворотній процес відбувся у XIII столітті під час Реконкісти. Коли іспанські війська захопили Кордобу – одне з центральних міст Халіфату – місцеву мечеть було перероблено у собор після століть правління маврів.

Політичний контекст: нащо Ердогану зміна статусу пам'ятки

Реджеп Ердоган у Айя-Софії / Фото Daily Sabah

Незважаючи на музейний статус та мільйони туристів кожен рік, деякі релігійні події всередині Софії проводилися. Наприклад, Ердоган зачитав там перший вірш Корану у 2018 році. У травні цього року на церемонії вшанування 567 річниці взяття міста, імам прочитав так звану "суру завоювання", у якій, щоправда йдеться про нинішні саудівські святі міста Мекка та Медина.

Прибічники лідера Туреччини нарешті зможуть "зламати ланцюги" та увійти до будівлі безкоштовно, як до будь-якої мечеті. Вони вірять, що Софія – їх власне національне надбання з часів завоювання міста Мехмедом і називають зміну "правом меча", яке дало право османам зробити мечеть з християнського храму.

Мечеть Аль-Акса в Єрусалимі / Фото Al-Jazeera

"А якщо Ізраїль зробить те саме з Аль-Аксою, це теж буде "правом меча"? Що консерватори скажуть після цього?" – прокоментував Bloomberg Мустафа Акьол, старший науковий співробітник в Інституті Катона, Вашингтон.

Актуально Анексія Палестини: що планує Ізраїль та чи можливі спалахи насилля

Незрозуміло і що буде з відкритими у 1934 році фресками та мозаїками Святої Трійці та імператорів Візантії. Вище вже було зазначено, що іслам не дозволяє зображення образів людей. Тож їх можуть знову завісити арабською каліграфією. Мустафа каже, що у соборі Кордови мусульманські символи не сховані.

Сучасні турецькі мусульмани запевняють, що це питання відноситься до державного суверенітету. Перетворювати її на музей було історичною помилкою, а указ Ататюрка 80 років тому – незаконним. Мовляв, з 1453 року Свята Софія була частиною "вакфу" – володіння султанів для релігійних або благодійних цілей.

Ще у 2014 році президент відзначив, що пам'ятка залишиться відкритою для всіх, але є кілька але: можливо, частину відведуть для немусульман, або ж на час молитов Софія буде закритою. Втім, є приклад іншої Айя-Софії у місті Трабзон. Після перетворення її у мечеть, потік туристів серйозно впав, бо знамениті фрески були закриті.

Тож населення треба відволікти чимось монументальним для підняття духу та патріотизму. Але відносинам з Грецією, які останнім часом балансують на межі агресивної риторики про військові дії, це точно зашкодить і фактично "знищить будь-яку довіру". Міністр закордонних справ в грецькому кабінеті Ліза Мендоні різко відреагувала: "Ердоган обрав для Туреччини культурну ізоляцію".

Реакція на подію: віддалення від Європи

Рішення Ердогана розділило світ / ФотоThai visa forum

Щодо реакції світу, то переважно вона була засуджуюча. Ердогана звинувачували у подальшому віддаленні від Європи та її цінностей.

Папа Франциск, який двічі бував у Стамбулі та молився у Святій Софії (ставши таким чином четвертим Папою в історії, який це зробив – 24) теж згадав про рішення, виступаючи з щотижневою промовою перед Площею Святого Петра і сказав, що йому "боляче" про нього чути. Відомий турецький письменник Орхан Памук у етері BBC: "Це як сказати: вибачте, ми більше не світські. Втім, мільони турків – нерелігійні, як і я, вони виступають проти. Але їх голосів не чутно".

Ая-Софія у фото Факти і таємниці легендарного собору

Цікаво, що Ердоган сказав і таку фразу: "Свобода Софії це передвісник свободи Аль-Акси". Мечеть Аль-Акса, як відомо, знаходиться в Єрусалимі на Храмовій горі – священному місці трьох світових релігій.

Напруга зростає через суперечку про енергетичну розвідку на Середземному морі та нові потоки мігрантів, які прибувають до Греції (там з ними обходяться доволі брутально – 24). Очільник уряду Еллади Кіріакос Міцотакіс засудив рішення: "Це погано не лише для відносин з Грецією, але й з ЄС, ЮНЕСКО та світом". Свята Софія входить до спадщини ЮНЕСКО і у Ердогана кажуть, що вона там і залишиться.

Патріарх Константинополя Варфоломей сказав, що відновлення Софії як мечеті "розчарує мільйони християн по всьому світу та розділить їх з мусульманами".

До речі, це вже не перший подібний висновок. Трохи раніше, подібна доля спіткала давній монастир Хора (XI століття) – найбільш збережену візантійську церкву в Стамбулі. Вона була перероблена у мечеть Кахріє-джамі перед тим як стати музеєм у 1948.